Словацьке питання у політичній стратегії Словацької національної ради в 1943 – 1945 рр.

Abstract

Метою статті є дослідити словацьке питання у політичній стратегії Словацької національної ради (СНР) на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічною основою пропонованої статті є принципи історизму та об’єктивності, застосування яких передбачає неупереджене зображення минулих подій у їх історичному контексті. Наукова новизна полягає в системному аналізі словацького питання в діяльності СНР в 1943 – 1945 рр. Автор статті констатує, що СНР з перших днів свого існування заявила про визнання самобутності словацького народу, підтримала програму повернення Словаччини до складу ЧСР та вимагала рівноправності чехів і словаків у спільній державі. Останнє де-факто передбачало перебудову ЧСР на федеративних засадах, проти чого виступав президент Е. Бенеш та представники чехословацького еміграційного уряду. СНР розпочала реалізацію програми вирішення словацького питання під час Словацького національного повстання 1944 р., яке хоча і зазнало поразки, посприяло звільненню Словаччини від німецької залежності та її інтеграції до антигітлерівської коаліції. СНР під час Словацького національного повстання трансформувалася у верховний законодавчий і виконавчий орган влади в Словаччині, який прибічники унітарної ЧСР не могли ігнорувати. За підсумком напружених переговорів у Москві між делегацією СНР та представниками чехословацького еміграційного уряду в березні 1945 р. словаки отримали можливість увійти до відродженої ЧСР як самобутній народ, а СНР стала його легітимним представником та носієм державної влади на території Словаччини. Важливим здобутком СНР стало й те, що чесько-словацькі відносини в новій ЧСР мали розбудовуватись згідно з принципом «рівний з рівним». Усі ці аспекти були зафіксовані в програмі уряду Національного фронту. СНР визнавалася носієм національного суверенітету та державної влади в Словаччині. Фактично мова йшла про розбудову ЧСР на федеративних засадах, оскільки передбачалося існування словацьких національних органів влади поряд з центральними. При цьому програма уряду Національного фронту детально не визначала базових принципів державно-правового устрою ЧСР, що у майбутньому завадило СНР зберегти власні досягнення у словацькому питанні. Ключові слова: словацьке питання, Словацька національна рада, Словацьке національне повстання 1944 р., Чехословацька республіка, федерація, рівноправність.

The article aims to investigate the Slovak question in the political strategy of the Slovak National Council (SNC) at the final stage of the Second World War. The methodological basis of the proposed article is the principles of historicism and objectivity, the application of which involves an unbiased depiction of past events in their historical context. The scientific topicality lies in the systematic analysis of the Slovak question in the activities of the SNC in 1943 – 1945. The author of the article states that the SNC program to resolve the Slovak issue consisted of three main points: recognition of the identity of the Slovak people, return of Slovakia to the Czechoslovak Republic, and regulation of Czech- Slovak relations in the country on an equal footing. The latter de facto provided for the reorganization of the Czechoslovak Republic on a federal basis, which was opposed by President Edvard Beneš and representatives of the Czechoslovak government-in-exile. The SNC began a program to resolve the Slovak question during the Slovak National Uprising of 1944, which, although defeated, contributed to Slovakia's liberation from German dependence and its integration into the anti-Hitler coalition. During the Slovak National Uprising, the SNA was transformed into the supreme legislative and executive body in Slovakia, which supporters of unitary Czechoslovakia could no longer ignore. As a result of intense negotiations in Moscow between the SNA delegation and representatives of the Czechoslovak émigré government in March 1945, Slovaks were given the opportunity to join the revived Czechoslovakia as an independent nation. The SNC became its legitimate representative and bearer of state power in Slovakia. Another critical achievement of the SNC was the Czechoslovak relations in the Czechoslovak Republic that the new Czechoslovak government promised to build on the principle of "equal to equal." All these aspects were fixed in the Košice government program of the National Front. The SNC was recognized as the bearer of national sovereignty and state power in Slovakia. In fact, it was a question of building the Czechoslovak Republic on a federal basis, as it presupposed the existence of Slovak national authorities alongside the central ones. At the same time, the program of the National Front government did not define in detail the basic principles of the state and legal system of the Czechoslovak state, which in the future prevented the SNC from maintaining its achievements in the Slovak question. Keywords: Slovak question, Slovak National Council, Slovak National Uprising of 1944, Czechoslovak Republic, federation, equality.