Криза глобальних ланцюжків постачання в умовах дивергенції глобального розвитку

Abstract

В даний час криза глобальних ланцюжків поставок негативно вплинула на різні економічні галузі та сфери. Це певний виклик як економік окремо взятих країн, так і світових зовнішньоторговельних відносин загалом. Цей факт також негативно вплинув на їхній розвиток, що зумовило сповільнення темпів розвитку більшості країн світу. Сучасна міжнародна обстановка, що різко загострилася, накладає відбиток на всі галузі світового економічного розвитку. COVID-19, продовольча криза, обмеження торговельних відносин, зниження вантажообігу та інше стали справжнім випробуванням для багатьох світових компаній, більшість з компаній навіть не змогли впоратися з таким тиском та більше того, зовсім припинили своє існування на міжнародному ринку. Багато промислових, торгових і логістичних компаній опинилися в ситуації, коли проблеми функціонування учасників ринку, що різко загострилися, призвели до збоїв у русі матеріальних і супутніх потоків, а в окремих випадках до розривів у ланцюгах поставок, яке призвело до скорочення прибутку багатьох компаній, що в негативному сенсі вплинуло на них. Карантин, падіння курсу валют, зниження імпорту та інші фактори зовнішнього середовища підштовхують підприємства займатися переважно не тактичними завданнями, а гостро ставити питання про стратегічне планування, розробку загальної стратегії координації всередині ланцюжка поставок, а також завдання максимального залучення внутрішніх ресурсів та підвищення ефективності в складних економічних умов. Наслідки колосальні, але держава намагається знайти рішення, щоб тримати економіку своєї держави на плаву, оминаючи ці проблеми. У цій статті розглядається проблема порушення глобальних ланцюжків поставок в умовах дивергенції глобального розвитку, оцінюється вплив та проблеми, пов’язані зі порушенням у процесах виробництва та зовнішньої торгівлі, які існують економічні ризики, пов’язані з цим. Також досліджується питання наслідків порушення глобальних ланцюжків поставок, які заходи слід вживати для їх мінімізації та пом’якшення, що необхідно зробити компаніям, щоб налагодити виробництво. Розглядається питання про роль держави у такій кризовій ситуації.

Currently, the crisis of global supply chains has had a negative impact on various economic sectors and areas. This is a certain challenge for both the economies of individual countries and world foreign trade relations in general. This fact also had a negative impact on their development, which led to a slowdown in the development of most countries of the world. The current sharply aggravated international situation leaves an imprint on all sectors of global economic development. COVID-19, the food crisis, restrictions on trade relations, a decrease in cargo turnover and more have become a real test for many global companies, most of the companies could not even cope with such pressure and, moreover, completely ceased to exist in the international market. Many industrial, trading and logistics companies found themselves in a situation where the sharply aggravated problems of market participants’ functioning led to disruptions in the movement of material and related flows, and in some cases to breaks in supply chains, which led to a reduction in profits for many companies, which negatively affected them. Quarantine, falling exchange rates, declining imports and other environmental factors are pushing enterprises to deal mainly not with tactical tasks, but to raise the issue of strategic planning, developing an overall coordination strategy within the supply chain, as well as the task of maximizing internal resources and increasing efficiency in difficult economic conditions. The consequences are enormous, but the state is trying to find solutions to keep its economy afloat, bypassing these problems. This article considers the problem of disruption of global supply chains in the context of divergence of global development, assesses the impact and problems associated with disruption in the processes of production and foreign trade, and the economic risks associated with it. It also examines the consequences of disruptions in global supply chains, what measures should be taken to minimize and mitigate them, and what companies need to do to establish production. The question of the role of the state in such a crisis situation is considered.