Особливості патернів поширеності, розподілу та підходів до лікування травматичних уражень щелепно-лицевої ділянки в умовах пандемії COVID-19

Abstract

Анотація. За даними попередніх досліджень в умовах карантинних обмежень відмічаються специфічні територіально-, соціально- та культурно-асоційовані патерни поширеності та розподілу травм щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) за критерієм етіології та механізму їх виникнення в різних країнах світу, в залежності від яких можуть варіювати окремі складові загальноприйнятих рекомендацій щодо лікування пацієнтів з травматичними ураженнями ЩЛД в умовах локдауну та пандемії COVID-19. Мета – визначити основні особливості патернів поширеності та розподілу травм щелепно-лицевої ділянки та систематизувати основні зміни в протоколах надання спеціалізованої стоматологічної допомоги пацієнтам з травматичними ураженнями структур ЩЛД в умовах пандемії COVID-19. У ході проведення аналітичного дослідження було забезпечено обробку епідеміологічних даних ретроспективного характеру, що стосувалися показників поширеності травм щелепно-лицевої ділянки протягом 2020 року та комперативний аналіз отриманих даних із аналогічними показниками, зареєстрованими під час контрольних періодів 2018–2019 років. Після проведеного контент-аналізу доступних рекомендацій щодо специфіки стратифікації пацієнтів, пріоритизації проведення та особливостей виконання певних видів хірургічних втручань, пов’язаних із потребою лікування хворих з травмами ЩЛД різного ступеню важкості, їх систематизацію проводили у табличному редакторі Microsoft Excel 2019 (Microsoft Office 2019, Microsoft) у формі текстових блоків з подальшою побудовою структурно-логічних схем. Виявлено, що в умовах проведення глобального аналізу роботи медичних закладів, спеціалізованих на хірургічному лікуванні пацієнтів із різними видами уражень ЩЛД, у 2020 році була відмічена загальновиражена тенденція до зменшення активності їх функціонування з редукцією обсягу виконання елективних маніпуляцій. Найбільш поширеними травмами ЩЛД в умовах карантинних обмежень були такі, що викликані фактором падіння особи в домашніх умовах та міжособистісними конфліктами; суттєво зменшилась частка ДТП-асоційованих травм ЩЛД. В умовах пандемії відмічалася виражена пріоритизації тих видів хірургічних втручань в щелепно-лицевій ділянці, ігнорування потреби проведення в яких було небезпечним для життя пацієнта; крім того відмічалося зростання кількості випадків лікування травматичних уражень ЩЛД методами закритої редукції та зменшення частоти застосування методів лікування із використанням принципів відкритої редукції та внутрішньої фіксації. Таким чином, в умовах пандемії СOVID-19 відмічалася загальновиражена тенденція до зменшення показника поширеності травматичних уражень щелепно-лицевої ділянки та зниження кількості зареєстрованих випадків звернень пацієнтів із травмами ЩЛД за спеціалізованою стоматологічною допомогою. Для оптимізації процесу надання стоматологічної допомоги загалом та для проведення відповідних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці, зокрема, додатково було розроблено низку вузькоспеціалізованих, загальнопревентивних та суміжних рекомендацій та директив.