Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/47256
Назва: Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації
Автори: Войтович, Вікторія Іванівна
Гончарук-Хомин, Мирослав Юрійович
Костенко, Олександр Євгенійович
Савчук, Олег Володимирович
Yavuz, Izzet
Ключові слова: С-фактор, композитна реставрація, конфігурація порожнини
Дата публікації: січ-2019
Видавництво: Клінічна стоматологія
Бібліографічний опис: Voytovich, V. I., Goncharuk-Khomyn, M. Y., Kostenko, A. E., Savchuk, O. V., & Yavuz, I. (2019). Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації. Клінічна Стоматологія, (4), 5–11. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9746
Серія/номер: 4;
Короткий огляд (реферат): Анотація Розробка параметра конфігурації порожнини була обґрунтована потребою квантифікації співвідношення показників полімеризаційної усадки та полімеризаційного стресу відповідно до особливостей геометрії відпрепарованого каріозного дефекту. Однак за даними різних досліджень, рівень розподілу полімеризаційного стресу вираженіше залежить від абсолютних розмірів досліджуваних зразків реставрацій, а не безпосередньо від показника С-фактора, що проте не було достатньою мірою доказово інтерпретовано з точки зору клінічної значимості отриманих результатів. Мета дослідження – проаналізувати вплив фактора конфігурації відпрепарованої порожнини на успішність функціонування прямих реставрацій у процесі розробки моделі прогностичної оцінки розподілу напруг на межі інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба. Матеріали і методи. Для проведення пошуку використовували форму пошуку Google Scholar (http://scholar.google.com) із застосуванням її розширених функцій. У результаті застосування операторів «пошук за фразою» та «в заголовку» були сформовані наступні набори ключових слів «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», які використовували у різних комбінаціях. Кожен отриманий результат пошуку за комбінацією ключових слів являв собою набір академічних робіт відповідної тематики, які в подальшому підлягали контент-аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Виходячи із наведених літературних даних, було підтверджено, що зменшення рівня усадкового стресу при зростанні кількісного показника С-фактора та зниження прогностичного показника успішності композитної реставрації при аналогічній тенденції. Показники С-фактору у діапазоні 0,3–2,3 не є гранично критичними з точки зору ризику формування мікропроміжку між композитом та стінкою зуба порівняно із показниками С-фактора, що наближаються до 3,0. Висновки. Подальша розробка складної моделі скінчених елементів із репрезентацією у її структурі елементів різної щільності (зокрема емалі, дентину, різних композитних та прокладочних матеріалів) та відповідною математичною аргументацією векторів полімеризаційної усадки та стресу, дозволить об’єктивізувати кумулятивний вплив показника С-фактора на успішність функціонування композитної реставрації, виходячи із полінаправленості напруг на межі бондингового інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/47256
ISSN: 2311-9624
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри терапевтичної стоматології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
9746-Текст статті-36965-3-10-20190131.pdf171.26 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.