Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутнього вчителя до формування правової компетентності молодших школярів

Abstract

У статті презентовано організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів початкової школи (системний підхід до сутності та структури готовності майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів початкової школи; визначення компонентів, критеріїв, рівнів та показників готовності майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів початкової школи; розроблення та впровадження спецкурсу «Педагогічно-правова готовність вчителів початкових класів до формування правової компетентності учнів»; визначення етапів педагогічно-правової підготовки майбутнього вчителя як засобу послуговуватися здобутими знаннями, набутими вміннями й навичками у роботі з молодшими школярами). Системною манерою мислення передбачено розвинену методологічну рефлексію, критичне осмислення історичних перетворень і можливостей освіти, науки, пізнання в правознавчому вимірі. Суть мислення вчителя початкових класів виявляється насамперед у функціях відтворення й творчості, з розроблення певних програм, проєктів, пошуку відповідних засобів втілення авторських ідей. На основі визнавчених автором у попередніх публікаціях структури та низки компонентів готовності вчителів початкових класів до формування правової компетентності (мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний) та визначених відповідних рівнів сформованості означених компонентів, визначено критерії сформованості компонентів готовності вчителів початкових класів до формування правової компетентності учнів, а також відповідні показники цих критеріїв. Вивчення спецкурсу «Педагогічно-правова готовність вчителів початкових класів до формування правової компетентності учнів» передбачає розвиток готовності студентів до формування правової компетентності учнів-початківців (охоплює мотиваційну, когнітивну, діяльнісну та особистісну складові) завдяки психолого-педагогічним дисциплінам; процес удосконалення знань з правознавства за розробки проєктів та введення їх до навчально-виховного процесу школи; аналіз студентами особистих проєктів тощо. Зроблено висновок, що системне бачення проблеми та розробка конкретних критеріїв й показників підготовленості майбутнього вчителя підвищує якість його як педагогічно-правової, так і загальної фахової майстерності.