САМЕРЕФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПЕДАГОГА В УМОВАХ «ГЛОБАЛЬНОГО СЕЛА»

Abstract

У статті порушуються питання, пов’язані з самореференцією ідентичності педагога в умовах «глобального села», проходження ним певних статусів ідентичності, виконання ролей та набуття певних рис, притаманних сучасному педагогу.Цифрове середовище розширює горизонт можливостей для самореференції професійної ідентичності педагога, надаючи доступ до цифрових продуктів, націлених на актуалізацію знань і навичок, оцінку конкурентоспроможності, наявного потенціалу, створення умов для отримання і самостійного освоєння нових знань, навичок і умінь віддалено, через мережу Інтернет, не обумовлених кордонами.Спілкування через педагогічні та батьківські спільноти, обмін досвідом і думками, власні самозміни через нові форми і види професійного вдосконалення під час багатьох різноманітних івентів –це той шлях самореференції, який відкрився педагогу в умовах «глобального села».Метою статті є розкриття шляхів самореференції ідентичності педагога в умовах «глобального села». З метою їх визначення застосовано аналіз наукових розробок, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, інформаційних джерел із зазначеної вище проблематики, а також практичної діяльності у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.У статті висувається припущення, що саморефернцію професійноїідентичності педагога в умовах «глобального села» можна розглядати двояко. З одного боку, для емоційно вразливих педагогів, які ще не мають особистісного стійкого стержня у житті самореференція професійної ідентичності у таких нестабільних умовах може виявитися доволі складним процесом. З іншого –для педагога-професіонала особистісна ідентифікація –це сходинка до професійної ідентифікації, оскільки він має особисту стабільність і самореференція розглядається ним як шлях до самозмін.