Адаптація як об’єкт наукового дослідження: психолого-педагогічний аналіз

Abstract

Анотація. Проблема адаптації в навчальному процесі є досить актуальною у зв’язку з інтенсивною ін- форматизацією суспільства. Стаття присвячена аналізу існуючих підходів до тлумачення поняття «адапта- ція». Акцентується увага на міждисциплінарному характері адаптації, яка докладно вивчається з точки зору біологічного, соціально-філософського, психолого-педагогічного, кібернетичного та інших підходів. Для до- сягнення поставленої мети дослідження застосовано аналіз, систематизацію та узагальнення праць вітчизня- них і закордонних дослідників. За результатами дослідження з’ясовано, що адаптація є невід’ємною характе- ристикою людини, яка безпосередньо впливає на ступінь її включення до соціальних відносин, як наслідок, в освітній процес. Розглядаючи студента як суб’єкта навчання, варто враховувати характеристики адаптації, обумовлені різними предметними галузями. Тому адаптація тлумачиться як процес взаємодії середовища і особистості, який відбувається на різних рівнях (біологічному, психологічному, соціальному) та забезпечує стійке і цілеспрямоване реагування на змінювані умови середовища. Адаптація має свої види: біофізіологіч- на, психологічна, соціальна, професійна, дидактична адаптації; форми: формальна, суспільна, дидактична. У статті зосереджено увагу на адаптації з погляду взаємодії системи «людина – електронне середовище», яка обумовлюється внутрішньопсихічними та середовищними факторами. З’ясовано, що під адаптацією здобу- вачів вищої освіти до навчання розуміється цілісний системний процес «здобувач – викладач – середовище», що визначає ступінь включення студентів в освітній процес, важливим фактором якого є електронне освітнє середовище. Вона може бути реалізована у наступних формах: формальна, суспільна, дидактична адаптація. Ключові слова: адаптація, види адаптації, форми адаптації, аналіз.

Abstract. The problem of adaptation in the educational process is quite relevant in connection with the intensive informatization of society. The article is devoted to the analysis of existing approaches to the interpretation of the concept of «adaptation». Attention is focused on the interdisciplinary nature of adaptation, which is studied in detail from the point of view of biological, socio-philosophical, psychological and pedagogical, cybernetic and other approaches. To achieve the goal of the study, the analysis, systematization and generalization of the works of domestic and foreign researchers were applied. According to the results of the study, it was found that adaptation is an integral characteristic of a person, which directly aff ects the degree of its inclusion in social relations, as a consequence, in the educational process. Considering the student as a subject of learning, it is necessary to take into account the characteristics of adaptation due to diff erent subject areas. Therefore, adaptation is interpreted as a process of interaction between the environment and the individual, which occurs at diff erent levels (biological, psychological, social) and provides a sustainable and purposeful response to changing environmental conditions. Adaptation has its types: biophysiological, psychological, social, professional, didactic adaptation; forms: formal, social, didactic. The article focuses on adaptation in terms of the interaction of the system «human – electronic environment», which is determined by intrapsychic and environmental factors. It is found that the adaptation of higher education students to learning is understood as a holistic system process «student – teacher – environment», which determines the degree of inclusion of students in the educational process, an important factor of which is the electronic educational environment. It can be implemented in the following forms: formal, social, didactic adaptation. Key words: adaptation, types of adaptation, forms of adaptation, analysis.