Художнє переосмислення міфологічного образу змія у творах Пантелеймона Куліша («Огненний змій») та Докії Гуменної («Небесний змій»)

Abstract

У статті проаналізовано специфіку художньої об’єктивації образу змія в повісті П. Куліша «Огненний змій» і повісті Д. Гуменної «Небесний змій», акцентовано на їхньому зв’язку з міфологічними уявленнями про боже ство, демонічного коханця, перелесника, чорта. Актуальність статті зумовлена тим, що в ній вперше здійснено порівняльний аналіз образу змія в повісті П. Куліша «Огненний змій» і повісті Д. Гуменної «Небесний змій». Такий розгляд двох творів дав змогу виокремити різні аспекти етноархетипу змія. Ми простежили специфіку інтерпретації міфологічного образу змія у двох повістях і наголосили на їхній відмінності. Образ змія в українській і світовій міфології амбівалентний і може бути віднесений до розряду етноархетипів. Цікаву художню інтерпретацію цього образу ми знаходимо в повісті Пантелеймона Куліша «Огненний змій» і повісті Докії Гуменної «Небесний змій». На перший погляд, дещо подібні назви творів мали б свідчити й про подібність переосмислення українськими письменниками міфологічного образу змія. Однак, як з’ясовано в статті, насправді обидві повісті цілком по-різному відтворюють етноархетип змія. П. Куліш відштовхується від народних переказів про демо нічного коханця (перелесника) і в дусі християнської моралі моделює історію продажу душі героїні дияволу. Змій у повісті П. Куліша «огненний», ототожнюється з вогнем забороненої пристрасті (закоханість героїні під час прощі, любов до золота і так далі) й зреченням моральних чеснот. Смерть героїні у вогні є метафорою згорання душі в полум’ї забороненої пристрасті.

Aim of the article is to analyze specific features of artistic objectification of the image of a serpent in P. Kulish’s novel “The Fiery Serpent” and in D. Humenna’s novel “The Sky Serpent”. The article emphasizes their connection with mythological ideas of a deity, a demonic lover, a perelesnyk or a devil. Scientific relevance. For the first time there have been made comparative analysis of the image of a serpent in P. Kulish’s novel “The Fiery Serpent” and in D. Humenna’s novel “The Sky Serpent”. Such consideration of these two works gives us an opportunity to separate different aspects of the ethno-archetype of a serpent. So the novelty of this article is that the specific character of the interpretation of the mythological image of a serpent was traced in these two novels and their differences are emphasized. In Ukrainian and world mythology the image of a serpent is ambivalent and can be related to ethno-archetypes. Interesting interpretation of this image is found in P. Kulish’s novel “The Fiery Serpent” and in D. Humenna’s novel “The Sky Serpent” sight a little bit similar titles of the works can point out similarity of reconsidering of mythological image of a serpent by these Ukrainian authors. However, these two novels represent ethno-archetype of a serpent in a completely different way. P. Kulish’s novel is based on the folk beliefs about a demonic lover (perelesnyk). The story about how the heroine sold her soul to a devil is modeled according to the principles of Christian morality. In P. Kulish’s novel a serpent is “fiery” and identifies with the fire of forbidden passion (heroine fell in love during pilgrimage, she loved gold very much, etc.) and renunciation of moral virtues. Death of the heroine in fire is a metaphor of a soul burning in a flame of forbidden passion. In myths and fairy tales a prince or a demigod saves a girl a princess who is stolen by a serpent or a dragon, but in P. Kulish’s novel there is no salvation and the main heroine sacrifices herself to a serpent-perelesnyk.