Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48011
Назва: До проблеми лінгвалізації навколишнього звукового простору: джерела та способи (теоретичний аспект)
Інші назви: On the problem of sound space lingualization: the sources and methods (theoretical aspect)
Автори: Юсип-Якимович, Юлія Василівна
Ключові слова: звуковий простір, звуковий пейзаж, слухова картина світу, джерела лінгвалізації, способи лінгвалізації, поняття знака, типи знаків, знаки-ікони, мовний знак, мовні універсалії, sound space, sound landscape, auditory world model, sources of lingualization, the methods of lingualization, concept of sign, types of signs, icon signs, language sign, laguage universals
Дата публікації: 2022
Видавництво: ПП Данило С. І.
Бібліографічний опис: Юсип-Якимович Ю. До проблеми лінгвалізації навколишнього звукового простору: джерела та способи (теоретичний аспект) / Ю. В. Юсип-Якимович // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Філологія / ред. кол. М. Номачі (голов. ред.), Н. Венжинович (голова редакц. ради), Ю. Бідзіля (відп. ред.) та ін. – Ужгород: ПП Данило С. І., – вип. 2 (48) : на пошану Петра Скунця (до 80-річчя з дня народження). – C. 197-203.
Короткий огляд (реферат): У статті подається теоретичний аспект дослідження джерел і способів лінгвалізації позамовних звучань, аналіз підходів до проблеми представників різних шкіл, починаючи з античності аж до сучасності, крізь призму типів мовних знаків, мовного знака як двобічної сутності, знакової природи мови, звука як мовного знака, фонетичної вмотивованості до семантичних універсалій взагалі. Проблема семантичних універсалій безпосередньо пов’язана з проблемою зв’язку звучання і значення, яка розділила давніх мислителів на ідеалістів і номіналістів. Про це йдеться у відомому діалозі Платона «Кратил». Особливо багато пошуків цій проблемі присвятили давньоримські і середньовічні граматики і філософи, зокрема Варрон, Сенека, Августин та ін., мимоволі продовжуючи дослідження своїх попередників. У кінці IV ст. до н. е.–III ст. н. е. стоїки першими осягнули знакову природу мови, запровадили поняття знака, першими визначили знак як двосторонню сутність, утворену відношенням позначуваного і того, що позначає, яке пройшло крізь усю середньовічну філософію.
The paper presents the theoretical study of the sources and methods of lingualization of extra-language sounds, the analysis of the approaches suggested by the representatives of various schools, starting from antiquity to modern time. The analysis is carried out through the prism of the types of language signs, the language sign being a two-lateral entity, the symbolic nature of language, sound as a language sign, and phonetic motivation to semantic universals in general. The problem of semantic universals is directly related to the one of the connection between sound and meaning, which divided ancient thinkers into idealists and nominalists. Platon’s famous dialogue «Cratylus» is devoted to this dispute. Ancient Roman and medieval grammarians and philosophers, including Varro, Seneca, Augustine, etc., devoted a lot of research to this problem, unwittingly continuing the research of their predecessors.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48011
ISSN: 2663-6840
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри словацької філології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ДО ПРОБЛЕМИ ЛІНГВАЛІЗАЦІЇ.pdf296.29 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.