Комплексний підхід до реабілітаційних заходів у дитячій онкології

Abstract

Реабілітація в дитячій онкології має свої особливості. Вони обумовлені необхідністю усунення ускладнень, пов’язаних як безпосередньо з дією пухлини на організм, так і з наслідками проведеного лікування. Зокрема, часто виникає потреба в компенсації дефектів, які з’явилися після хірургічного видалення пухлини, та відновленні організму, що постраждав від токсичної дії хіміо- та променевої терапії тощо. Фізична терапія є важливим компонентом реабілітаційного процесу. Вона передбачає фізичну активність, терапевтичні вправи і активну гру з метою відновлення сили, рівноваги, гнучкості та координації. Крім того, психотравмуючий вплив онкозахворювання нега тивно впливає на психологічний стан дитини та її сім’ю. За таких умов, реабілітаційні центри (чи окремі реабілітаційні програми) є певними медіаторами у переході від стратегії «активної бороть би», яку донедавна займала сім’я, до адаптації нової «норми». На команду фахівців, що сприяють реабілітації дитини покладається висока відповідальність. Гнучкість, компетентність, вміння спілкуватися відповідно до віку дитини, високий рівень обслуговування є ключовими контекстуальними чинниками, які допомагають дітям та їх сім’ям у розвитку потенціалу та самостійному пошуку рішень для вирішення життєвих труднощів в повсякденному середовищі. Саме тому комплексний підхід до реабілітаційних заходів в дитячій онкології передбачає розгляд багатьох компонентів, се ред яких основним є навчання реабілітаційної міждисциплінарної команди сучасним підходам до комунікації з дітьми в онкології; підтримки та націлювання дитини на активне життєтворення протягом усієї траєкторії реабілітації; зміна позиції фахівця від ролі експертного радника до фасилітатора спільної роботи. Реабілітаційні комплексні програми мають включати допомогу в навчанні жити з раком та максимально збільшити рівень незалежності для дитини та її родини