Синдром професійного вигорання у медичних працівників м. Ужгород

Abstract

У статті проаналізовано рівень та прояви професійного вигорання у медичних працівни- ків різних спеціальностей м. Ужгород та вплив рівня особистісної тривожності у формуванні симптомів

професійного вигорання. Для визначення рівня професійного вигорання медичних працівників шляхом

анонімного опитування охоплено 100 осіб. Серед них: лікарі станції швидкої медичної допомоги – 22 осо- би, фельдшери станції швидкої медичної допомоги – 10, хірурги – 20, лікарі терапевтичного профілю – 48

(педіатри – 14, кардіологи – 16, сімейні лікарі –18). Для оцінки рівня професійного вигорання викорис- тана методика Maslach Burnout Inventory (MBI) з адаптацією Н.Є. Водоп’янової. Установлено відмінності

в показниках цього синдрому відповідно до спеціальності. Найбільш виражений синдром професійного вигорання за всіма шкалами у лікарів педіатрів та сімейних лікарів, оскільки саме ці професійні категорії

проводять найбільше часу у безпосередньому тісному спілкуванні з хворими, що проявляється емоцій- ним спустошенням, високою особистісною тривожністю, зниженням настрою, психоемоційним відсторо- ненням, зниженням продуктивності праці, незадоволення собою.