Літературно-художній антропонімікон у романах Андрія Кокотюхи «Життя на карту. Київська сищиця» та «Зламані іграшки. Київська сищиця»

Abstract

Стаття присвячена дослідженню літературно-художніх антропонімів як важливої складової онімного простору детективних романів сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи. Наша мета – дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у детективних романах А. Кокотюхи «Життя на карту. Київська сищиця» та «Зламані іграшки. Київська сищиця». Наше завдання – виявити всі літературно-художні антропоніми, з’ясувати їхнє енциклопедичне та інформаційне навантаження, визначити роль онімів у розкритті мисленнєво-емоційного світу героя і творчому задумі автора. Методи дослідження зумовлені специфікою онімного матеріалу, який потребує системного підходу і використання традиційного описового методу і його основних прийомів: спостереження, інтерпретації та узагальнення. Функційне навантаження літературно-художніх антропонімів визначено методом контекстуального аналізу. Дистрибутивний аналіз допомагає виявити приховану оцінну інформацію в семантичній структурі онімів, а також дослідити використання узуальних і оказіональних одиниць авторського ономастикону. Стилістично-контекстологічний підхід дає змогу встановити емоційно-експресивний зміст онімів як складника художнього тексту. Доведено, що талановитий майстер детективного жанру А. Кокотюха вміє створювати образи і вдало давати їм найменування. Допасовуючи назву до характеру персонажа, його вигляду, роду занять, автор намагається налагодити гармонію між героєм та його іменем. З’ясовано, що літературно-художні антропоніми мають значний характеристичний потенціал і виконують найрізноманітніші функції. Зафіксовано цілу низку інформаційно-оцінних літературно-художніх антропонімів, серед яких виділяються найменування, що характеризують персонажа за зовнішніми ознаками (вадами, виглядом, розумовими здібностями), за родом діяльності, за манерою поведінки. Значну частину досліджених літературно-художніх антропонімів становлять прізвиська. Серед проаналізованих літературно-художніх антропонімів трапляються експресивно-оцінні зі здрібніло-пестливими формантами, які також служать характеристикою персонажа.