Реагування на виклики пандемії COVID 19 як індикатор регіональної стійкості Центральної Європи

Abstract

Стрімке та неочікуване глобальне поширення пандемії COVID 19 стало одним із визначальних системних факторів, які упродовж останніх років випробовують на міцність архітектуру прийняття управлінських рішень в Європейському Союзі, зокрема на фоні регіональної фронди, яку з сталою періодичністю влаштовують країни Центральної Європи, насамперед Угорщина та Польща. Враховуючи співпадіння позицій центральноєвропейських столиць у деяких панєвропейських політиках, зокрема тих, які мають у фокусі уваги «українське питання» (визнання суверенітету та територіальної цілісності України у кордонах початку 2014 року, підтримка інтеграції до Європейського Союзу, на противагу до НАТО, де окремий припис має Будапешт) і, при тім, відмінне реагування на міграційні виклики, газовий шантаж Російської Федерації на фоні добудови Північного потоку 2 викликає інтерес, яким чином національні відповіді на пандемію COVID 19 вплинули на регіональну згуртованість чи – навпаки – роз’єднаність центральноєвропейського регіону. У