Розвиток та становлення топографії легеневих та нижньої порожнистої вен упродовж п’ятого місяця пренатального онтогенезу людини

Abstract

Протягом усього плодового періоду пренатального онтогенезу відбувається формування органів грудної та черевної порожнини, що обумовлює становлення топографії легеневих і нижньої порожнистої вен. Дослідження проведено на 22 плодах людини, розміром 131,0-185,0 мм тім’яно-куприкової довжини, що відповідає п’ятому місяцю пренатального онтогенезу. За допомогою методів мікроскопії, морфометрії, виготовлення гістологічних зрізів, ін’єкції судин та виготовлення графічних реконструкцій отримали морфометричні параметри вен, які опрацьовані статистично. Встановлено топографічні особливості легеневих і нижньої порожнистої вен. У даній віковій групі формування нижньої порожнистої вени відбувається нижче від нижнього полюса правої нирки, на межі між ІV та V поперековими хребцями. Обидві загальні клубові вени зливаються під кутом і формують стовбур нижньої порожнистої вени. Топографічно, на рівні нижнього полюса правої нирки, вона справа прилягає до правого сечовода, а зліва – тісно контактує з аортою аж до рівня воріт нирки. Права і ліва ниркові вени впадають в нижню порожнисту вену в межах висоти нирки. Нижня порожниста вена вище від воріт правої нирки відхиляється вправо та вперед і прилягає до нижньої третини передньо-медіальної поверхні правої надниркової залози. У верхню частину печінкового відділу нижньої порожнистої вени впадають три основні печінкові вени та венозна протока. Бокові та передні поверхні нижньої порожнистої вени прилягають до перикарда. У 9 плодів з 22 (40,9%) з кожної легені виходять по дві легеневі вени, але у одному випадку з 22 (4,5%) від правої легені кров відводили три легеневі вени. Кроткий стовбур правої верхньої легеневої вени впадає в ліве передсердя в області верхньолатерального кута і формується в результаті злиття верхівкової, задньої гілок та гілки середньої частки. У семи випадках з 22 (31,8%) права нижня легенева вена формується від злиття верхньої гілки та загальної основної вени, і в одному з 22 (4,5%) – при злитті верхньої гілки і двох вен нижньої частки. Верхньомедіальна і нижньолатеральна міжсегментні гілки зливаються під прямим кутом і формуюь праву середню легеневу вену. У 5 випадках з 22 (22,7%) ліва верхня легенева вена утворюється внаслідок злиття двох стовбурів, а в 3 з 22 (13,7%) – із трьох стовбурів. В системі вен грудної та черевної порожнини збільшується кількість дрібних притоків. Морфометричні показники діафрагмального та внутрішньоперикардіального відділів нижньої порожнистої вен збільшуються у порівнянні з іншими її відділами