Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48899
Назва: Неінвазивні методи визначення ступеня ураження печінки у TORCH-інфікованих хворих
Автори: Сірчак, Єлизавета Степанівна
Гецко, Олександр Іванович
Кочмарь, Михайло Юрійович
Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, TORCH-інфекція, діагностика
Дата публікації: 2022
Видавництво: Тернопіл. держ. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського.
Бібліографічний опис: Гецко О. І. Неінвазивні методи визначення ступеня ураження печінки у TORCH-інфікованих хворих / Є. С. Сірчак, М. М. Лукач, О. І. Гецко, М. Ю. Кочмарь, З. Й. Фабрі, В. І. Чендей // Здобутки клінічної i експериментальної медицини = Achievements of clinical and experimental medicine / Тернопіл. держ. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського. – Тернопіль : Вид-во ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського, 2022. № 4. — С. 163-169.
Короткий огляд (реферат): Термін TORCH-інфекції вперше запропонував Andres Nahmias у 1971 р., включивши до цієї групи інфекції, як бактерійні, так і вірусні, що здатні спричинити ураження плода та новонародженого. До цієї групи збудників належать: Т – Toxoplasmosis; O – Other (сифіліс, туберкульоз, хламідіоз, лістеріоз, уреа- і мікоплазмоз, вірусний гепатит А, В, папіломавірусна інфекція, ВІЛ-інфекція, Helicobacter pylori (Нр) та багато інших); R – Rubeolla; C – Cytomegalovirus (ЦМВ); H – Herpes simplex virus (ВПГ). Перелік Other-хвороб, як складової TORCH-комплексу, щораз більше розширюється. TORCH-інфекції мають здатність реплікуватись у всіх клітинах організму (в ендотелії, епітеліальних і нервових клітинах, лейкоцитах, моноцитах, фібробластах і макрофагах). TORCH-інфекції найчастіше уражають центральну нервову систему, органи зору, ретикулоендотеліальну систему, дуже часто печінку, особливо у хворих зі зниженим імунітетом. Інфікування токсоплазмою може передусім супроводжуватись ураженням печінки. Серед проявів токсоплазмозу частіше виділяють стійку гепатомегалію; в крові виявлятимуться антитіла ІgМ, підвищується вміст загального білірубіну й активності трансаміназ [1]. В останні роки відзначається зростання поширеності неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). У західних країнах НАЖХП діагностують у 17–46 % дорослого населення і досягає 90 % в популяції пацієнтів з ожирінням [2]. Неалкогольна жирова хвороба печінки включає дві форми, які розрізняються за морфологічними ознаками і життєвим прогнозом, а саме – неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ) та неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), що охоплює широкий спектр тяжких захворювань, таких як фіброз, цироз печінки та гепатоцелюлярна карцинома [2, 3, 4, 5]. На сьогодні «золотим стандартом» діагностики хронічних дифузних уражень печінки, в тому числі НАЖХП, є біопсія печінки з подальшим морфологічним дослідженням отриманого матеріалу. При цьому, існує безліч протипоказань щодо її проведення, що обмежує широке її використання в клінічній практиці. Активно ведеться пошук нових неінвазивних високоінформативних методів дослідження для визначення стадії ураження та функціонального стану печінки, особливо у хворих із поєднаною патологією, а саме при НАЖХП та інфікуванні збудниками TORCH групи.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48899
ISSN: ISSN 1811–2471
1811-2471
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри анатомії людини та гістології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
СІРЧАК ЛУКАЧ 2022.pdf225.9 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.