Особливості останньої сталінської виборчої кампанії на Закарпатті (вибори до місцевих рад 22 лютого 1953 р.)

Abstract

У статті досліджується остання сталінська виборча кампанія на Закарпатті – вибори до місцевих рад, які були проведені 22 лютого1953 року, за декілька днів до смерті радянського диктатора. На відміну від перших двох хвиль радянських виборів у краї 1946 – 1947 рр. і 1950 – 1951 рр. вона вже відбулися без якихось ексцесів для влади. Впродовж цього часу більшовикам вдалося цілковито радянізувати Закарпаття, що про явилося у проведенні кадрової політики, яка в першу чергу спиралась на перевірку «ідейної вірності» комуністам, чисельні агітаційно-пропагандистським заходами, жорстку цензуру, репресивну політику. Ці фактори невдовзі дали свої результати. Радянська влада вже без особливих труднощів домоглася на виборах заповітних «99,9%». У статті висвітлюється перебіг виборчої кампанії: робота виборчих комісій (плани заходів та їхню реалізацію, звіти про їх виконання), процедура висунення кандидатів, завдання агітаційно-пропагандистської роботи для агітаційних груп, пунктів і окремих агітаторів (проведення читання лекцій, доповідей бесід, читок газет і журналів) інструкції місцевій пресі, радіо, клубам і бібліотекам), виборчий ритуал в день виборів (прихід на виборчу дільницю задовго до її відкриття, почесні голосування найбільш достойних виборців, виголошення патріотичних промов в честь Комуністичної партії, Радянського уряду і «великого вождя народів товариша Сталіна», звіти про виконання соціалістичних зобов’язань та обіцянки в майбутньому їх перевершити) та інші атрибути «всенародного свята». Відзначимо й те, що відпрацьовані владою в часи сталінщини механізми проведення виборів і нав’язані населенню виборчі традиції проіснували майже до розпаду Радянського Союзу.

The article examines the last Stalinist election campaign in Transcarpathia – the local council elections, which were held on February 22, 1953, a few days before the death of the Soviet dictator. Unlike the first two waves of Soviet elections in the region in 1946-1947 and 1950-1951, they already took place without any excesses for the authorities. During this time, the Bolsheviks managed to completely Sovietize Transcarpathia, which manifested in the implementation of a personnel policy primarily based on the verification of "ideological loyalty" to the communists, numerous campaigning and propaganda measures, strict censorship, and repressive policies. These factors soon paid off. The Soviet government already achieved the cherished "99.9%" in the elections without much difficulty. The article highlights the course of the election campaign: the work of election commissions (event plans and their implementation, reports on their implementation), the procedure for nominating candidates, the tasks of campaigning and propaganda work for campaigning groups, points, and individual agitators (conducting lectures, discussion reports, reading newspapers and magazines) instructions to the local press, radio, clubs, and libraries), the election ritual on election day (honorary votes of the most worthy voters, delivering patriotic speeches in honor of the Communist Party, the Soviet Government and the "great leader of the peoples, Comrade Stalin," reports on the fulfillment of socialist obligations Yazan) and other attributes of the "national holiday." It should also be noted that the mechanisms for conducting elections developed by the authorities during Stalin's rule and the election traditions imposed on the population lasted almost until the collapse of the Soviet Union.