Особливості тримання під вартою в умовах воєнного стану

Abstract

У статті здійснено системний аналіз змін до кримінального процесуального законодавства, які набрали чинності після початку повномасштабної війни в Україні. Здебільшого увагу звернено на главу 18 розділу ІІ «Запобіжні заходи, затримання особи» та розділ IX1 КПК України «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану». Враховуючи, що такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш популярним і водночас найсуворішим, було поставлено за мету виокремити особливості процесуального порядку застосування тримання під вартою в умовах воєнного стану та проаналізувати судову практику щодо цього питання. Однією з новел стала можливість обрання тримання під вартою керівником відповідного органу прокуратури у випадку відсутності об’єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень. Такий запобіжний захід може бути обраний на строк до 30 діб та продовжений до одного місяця, причому неодноразово в межах строку досудового розслідування. Особливу увагу автор приділив порядку скасування тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. На підставі проаналізованої судової практики, зроблений висновок, що з клопотанням до слідчого судді в багатьох випадках звертається підозрюваний, обвинувачений, що є порушенням встановленої процедури. Адже, відповідно до КПК України таким правом наділений тільки прокурор. Крім того, у статті виокремлені й інші особливості тримання під вартою в умовах воєнного стану, а саме: можливість автоматичного продовження строку; обрання виключно тримання під вартою до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні окремих видів злочинів; право здійснення судового розгляду клопотань про обрання чи продовження тримання під вартою у режимі відеоконференції, навіть якщо поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, який заперечує проти цього тощо.

The article provides a systematic analysis of the changes to the criminal procedural legislation that came into force after beginning of the fullscale war in Ukraine. Most of the attention is drawn to Section II Chapter 18 «Precautionary measures, detention of a person» and Section IX1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine «Special regime of pre-trial investigation, trial under martial law». Such precautionary measure as detention is the most popular and at the same time the most severe. The purpose of the article is to single out the peculiarities of the procedure for the application of detention under martial law and to analyze court decisions on this issue. One of the novelties was the possibility of choosing detention by the head of the relevant prosecutor’s office when there is no objective possibility for the investigating judge to exercise his powers. Such precautionary measure can be chosen for a period of up to 30 days and extended up to one month repeatedly within the period of pre-trial investigation. The author paid special attention to the procedure for canceling a detention for military service under conscription during mobilization, for a special period. Based on the analyzed court practice, it was concluded that in many cases, the suspect or accused makes a request to the investigating judge, which is a violation of the established procedure. Because according to the Criminal Procedure Code of Ukraine only the prosecutor has the right to submit the petition to the investigating judge. In addition, the article highlights other features of detention under martial law: the possibility of automatic extension of term; choosing only detention for persons who are suspected or accused of committing certain types of crimes; the right to conduct a court hearing by videoconference in a case concerning an election or continuation of detention,even if the accused is outside the premises of the court and objects etc.