Актуальні проблеми застосування відеоконференції у кримінальному провадженні: аналіз практики Європейського суду з прав людини

Abstract

Проаналізовані рішення Європейського суду з прав людини та узагальнено на їх основі окремі вимоги до процедури застосування відеоконференції. Особливої уваги заслуговує питання допустимості відеоконференції як форми участі в судовому провадженні. В цьому аспекті показовою є справа «Марчелло Віола проти Італії». ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, навіть у випадку, коли суд апеляційної чи касаційної інстанції може переглянути справу як з точки зору фактів, так і права, із ст. 6 Конвенції не випливає безумовне право на її публічне слухання або, тим більше, на обов’язкову особисту участь обвинуваченого у судовому провадженні. При розгляді цього питання повинні враховуватися особливості конкретного провадження і те, чи ефективно інтереси захисту представлені та гарантовані у суді. Як підкреслюється у рішеннях ЄСПЛ, у більшості випадків участь обвинуваченого у судовому провадженні в режимі відеоконференції без захисника ставить його в невигідне становище, особливо при особистій участі сторони обвинувачення у залі суду. Наприклад, у справах «Шугаєв проти Росії», «Шулепов проти Росії» і «Григор’євських проти Росії» ЄСПЛ встановив порушення прав обвинуваченого на справедливий судовий розгляд у зв’язку з відсутністю захисника під час розгляду справи у касаційній інстанції.