Патогенетичні аспекти недоношування вагітності у жінок із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини

Abstract

Вступ. Одним з патогенетичних механізмів виникнення передчасної пологової діяльності у вагітних з недиференційованою дисплазією сполучної тканини є як підвищена активність матки, так і неповноцінність структурних елементів сполучної тканини нижнього сегменту матки. Значущим сприяючим фактором передчасних пологів є істміко-цервікальна недостатність як одна із форм дисплазії сполучної тканини. Вивчення спонтанної активності матки в антенатальному періоді у вагітних з істмікоцервікальною недостатністю, асоційовану з недиференційованою дисплазією сполучної тканини дає можливість проводити корегуючу терапію з ранніх термінів гестації. Мета дослідження. Провести оцінку та аналіз якісних і кількісних показників скоротливої активності матки у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю (ІЦН), яка асоційована з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 150 вагітних. До першої групи зараховано 50 пацієнток з ІЦН і фенотипічними маркерами НДСТ. Другу групу склали 50 осіб з ІЦН і відсутністю фенотопічних маркерів НДСТ. До контрольної групи увійшли 50 здорових вагітних. Результати досліджень. Ультразвукові дослідження показали, що ехогенність тканин шийки і перешийкута тіла матки майже однакової ехогенності або дещо знижена. У даних випадках переважали процеси дистракції і розтягування істмічної частини матки, про що свідчить зменшення довжини шийки матки та товщини нижнього сегменту матки на висоті маткового циклу до 5,4±0,3 мм проти 6,5±0,4 мм в контрольній групі (p<0.05). Також спостерігалося збільшення діаметра внутрішнього вічка в 1,4 разу та зміна форми. У 32% внутрішнє вічко мало U-подібну форму, 32% V-подібну. Зростала також виразність істміко-цервікальної недостатності за шкалою Штембер (8,2±0,3 бала). У більшості випадках простежувалася патологічна активність матки у вигляді дискоординованих маткових циклів різного ступеня дискоординації (ДМЦ-I, ДМЦ-II) або комплексів дискоординованих скорочень (КДС-I) матки (відповідно 4,2±0,5 за 10 хв., 5,2±0,7 за 10 хв., проти 2,4±0,1 за 10 хв., у групі контролю, p<0,05). На кардіотокограмі простежувалося зменшення амплітуди миттєвих осциляцій до 3,6±0,4 уд/хв. та частоти до 3,4±0,3 уд/хв. При цьому монотонність ритму становила 66,5% запису. Показник STV був у діапазоні 3,5-4 с, що вказує на стадію ацидемії і розвиток дистресу. Висновки. Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновок, що одним із провідних факторів ІЦН є НДСТ. Саме тому є доцільним виявлення у вагітних (до 12 тижнів гестації) фенотипічних маркерів НДСТ з метою проведення преконцепційних профілаткично-терапевтичних заходів із попередженням передчасних пологів.

One of the pathogenetic mechanisms of preterm labor in pregnant women with undifferentiated connective tissue dysplasia is both increased uterine activity and inferiority of structural elements of the connective tissue of the lower segment of the uterus.A significant contributing factor to preterm birth is cervical insufficiency as a form of connective tissue dysplasia. The study of spontaneous activity of the uterus in the antenatal period in pregnant women with cervical insufficiency associated with undifferentiated connective tissue dysplasia makes it possible to carry out corrective therapy from early gestation. The purpose of the study: To evaluate and analyze the qualitative and quantitative indicators of contractile activity of the uterus in pregnant women with cervical insufϐiciency(CI)associated with undifferentiated connective tissue dysplasia(UDCTD). Materials and methods of research: Under our supervision there were 150 pregnant women. The first group included 50 patients with CI and visceral phenotypic markers of UDCTD. The second group consisted of 50 people with CI and the absence of visceral phenotopic markers of UDCTD. The control group included 50 healthy pregnant women. Research results: Ultrasound studies have shown that the echogenicity of the tissues of the cervix and the body of the uterus is almost the same echogenicity or slightly reduced.In these cases, the processes of distraction and stretching of the isthmic part of the uterus prevailed, as evidenced by the decrease in cervical length and thickness of the lower segment of the uterus at the height of the uterine cycle to 5.4 ± 0.3 mm against 6.5 ± 0.4 mm in the control group (p <0.05). There was also an increase in the diameter of the internal os of the cervix by 1.4 times and a change in shape. In 32% the internal os had a U-shape, 32% V-shaped.The severity of cervical insufficiency on the Shtember scale also increased(8.2 ± 0.3 points).In most cases, there was pathological activity of the uterus in the form of unco ordinated uterine cycles of varying degrees of discoordination (UUC-I, UUC-II) or complexes of uncoordinated contractions (CUC-I) of the uterus (respectively 4.2 ± 0.5 per 10 min., 5.2 ± 0.7 per 10 min., against 2.4 ± 0.1 for 10 min., in the control group, p <0.05).The cardiotocogram showed a decrease in the amplitude of instantaneous oscillations to 3.6 ± 0.4 beats / min. and frequencies up to 3.4 ± 0.3 beats / min. The monotony of the rhythm was 66.5% of the recording. STV was in the range of 3.5-4s, indicating the stage of acedemia and the development of distress. Conclusion. The results of the study allow us to conclude that one of the leading factors in CI is UDCTD. Therefore, it is advisable to detect in pregnant women (up to 12 weeks of gestation)with phenotypic markers of UDCTD in order to conduct preconception prophylactic and therapeutic measures to prevent premature birth.