Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/50293
Title: Характеристика партійного ландшафту країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2022 року
Authors: Остапець, Юрій Олександрович
Keywords: Ключові слова: Європейський Союз, парламентські вибори, політичні партії, партійні системи, мейнстримні партії, партії «нової політики», мережеві / кіберпартії, праворадикальні партії.
Issue Date: 2023
Publisher: Львів: ЛНУ імені Івана Франка
Citation: Остапець Ю. Характеристика партійного ландшафту країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2022 року. Політичні партії і вибори : українські та світові практики : зб. ст. і тез за результатами міжнародної наукової конференції «Малі політичні партії та актори у політичному процесі на регіональному та локальному (субнаціональному) рівнях : Україна і світ» – шостої у рамках серії міжнародних конференцій кафедри політології «Політичні партії і вибори : українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 2–3 листопада 2022 року / [за ред. Анатолія Романюка і Віталія Литвина]. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. Вип. 7. С. 139–165 (320 с.).
Abstract: Охарактеризовано парламентські вибори в десяти країнах Європейського Союзу упродовж 2022 р.: Португалії (30.01.2022), Мальті (26.03.2022), Угорщині (03.04.2022), Словенії (24.04.2022), Франції (17.06; 19.06.2022), Швеції (11.09.2022), Італії (25.09.2022), Латвії (01.10.2022), Болгарії (02.10.2022), Данії (01.11.2022). Зазначено про вплив на партійне будівництво у Євросоюзі, починаючи з 2010 р., наступних чинників: 1) економічну кризу 2008–2009 рр.; 2) міграційну кризу 2015–2016 рр.; 3) вихід Великобританії з Європейського Союзу; 4) пандемію короновірусу; 5) російсько-українську війну. Зроблено висновки про зміни, які відбулися у партійних системах країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2022 року: 1) збільшення фрагментації партійних систем; 2) втрату «мейнстримними» партіями домінуючого статусу у партійних системах, що безпосередньо пов’язано з кризою останніх, яка обумовлена зростаючим відчуженням між політичним класом і виборцями, накопиченням протестного потенціалу, кризою ліво-правої системи «ідеологічних координат» тощо (Франція, Італія, Словенія); 3) жорстку конкуренцію у ході електоральних кампаній «мейнстримних» партій і партій «нової політики» (Португалія, Швеція, Латвія, Данія); 4) зростання рейтингу праворадикальних партій, їх демаргіналізація і подолання ними бар’єру «руконепотискання» («Chega» («Досить!») (Португалія); «Національне об’єднання» (Франція); «Шведські демократи»; «Брати Італії», «Латвія на першому місці, Данська народна партія та інші); 5) персоніфікацію політики, утворення іменних партій, які досить часто мають негативний вплив на функціонування партійної системи і політичний розвиток в цілому (партія «Список Мар’яна Шареца» (Словенія»), партія «Є такий народ» С. Тріфонова (Болгарія) та інші); 6) виникнення мережевих/кіберпартій, які в своїй діяльності опираються на використання сучасних цифрових технологій.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/50293
ISBN: 978-617-10-0767-3
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри політології і державного управління
Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті російсько-української війни

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Остапець Ю._Партійний ландшафт ЄС_2022.pdf564.28 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.