Етнолінгвістичні аспекти сімейної обрядовості закарпатців у збірці М.Дочинця «Карби і скарби»

Abstract

У статті досліджено особливості відтворення акціонального, реально-предметного та вербального елементів сімейної обрядовості в контексті художнього стилю; простежено специфіку художньої репрезентації сімейної обрядовості закарпатців у зв’язку з особистістю самого М. Дочинця як імпліцитного наратора; здійснено семантичний та словотвірно-етимологічний аналіз обрядових назв. Сімейну обрядовість закарпатців художньо відтворено в новелах «Ціркус», «Мураха в бурштині», «Пташка-домашка» (родильний обряд); «Чорний ангел», «Воскові персні» (поховальний обряд); «Мамчин хліб» (весільна обрядовість). Родинна обрядовість у творах М. Дочинця репрезентована як через художні образи, так і через призму філософських, традиційно-народних та релігійних уявлень самого автора як імпліцитного наратора. Картина його художнього світу відтворює особливості національного українського світобачення та світорозуміння. Найбільш яскраво відтворено акціональні елементи родинної обрядовості, зокрема омивання й одягання небіжчика, нічне пильнування біля померлого, запрошення на весілля, обдарування молодих тощо. У більшості з них тісно переплелися язичницькі й християнські традиції, закріплені в ментальній свідомості закарпатців. Специфікою реально-предметного плану сімейної обрядовості в новелістиці М.Дочинця є відображення містичних, символічних ознак, що сформувалися на базі міфічних та релігійних уявлень народу. Вербальний план сімейної обрядовості аналізованої збірки представлений переважно лексемами та зрідка фраземами (ходити в тяжі, гасити грань, відпровадити душу, прийняв Бог душу). За походженням це переважно питомі українські назви з праслов’янськими коренями та кілька запозичень. Більшість обрядових номінацій – загальноукраїнські слова, вживані в літературній мові, за винятком кількох діалектизмів (свáйба, крúжмо, упровíд, деревúще). Символічне значення притаманне назвам душа, свічка, хрест, воскові персні та ін.

The paper examines the reproduction peculiarities of action, real-object and verbal elements of family rituals in the context of artistic style; the specifics of the artistic representation of the family rituals of Transcarpathians in connection with the personality of M. Dochynets himself as an implicit narrator has been traced; semantic and word-forming and etymological analysis of ceremonial names has been carried out as well. The family rituals of Transcarpathians are artistically reproduced in the short stories "Circus", "Ant in Amber", "Domestic Bird" (birth ceremony); "Black Angel", "Wax Rings" (funeral rite); "Mother's Bread" (wedding ceremony). Family rituals in M. Dochynets's works are represented both through artistic images and the prism of philosophical, traditional folk and religious ideas of the author himself as an implicit narrator. The picture of his artistic world reproduces the peculiarities of the national Ukrainian worldview and world consideration. Action elements of family rites are most vividly reproduced, including washing and dressing of the deceased, night vigil near the deceased, wedding invitations, gift giving to the young, etc. In most of them, pagan and Christian traditions are closely intertwined, fixed in the mental consciousness of Transcarpathians. The specificity of the real-object plan of family rites in M. Dochynets's novel is the reflection of mystical, symbolic features formed on the basis of mythical and religious ideas of the people. The verbal context of the family rituals of the analyzed collection is represented mainly by lexemes and occasionally by phrasemes. By origin, these are mostly Ukrainian proper names with Proto-Slavic roots and a few borrowings. Most of the ceremonial nominations are the words of Ukrainian origin used mostly in the literary language, with the exception of a few dialectical words (sváyba, krúzhmo, uprovíd, dérevúsche). Symbolic meaning is inherent in such names as soul, candle, cross, wax rings, etc .