Лексична репрезентація емоцій смутку в поезії Петра Скунця

Abstract

Дослідження мовних засобів вираження емоцій допомагає проникнути в психологію людини, розкриває спосіб мислення особистості. Це викликає значний науковий інтерес до проблеми об’єктивації емоційних процесів у мові та мовленні, опису і систематизації лінгвальних маніфестацій переживань. Метою статті є виявлення й опис лексичних засобів, що відображають стан смутку, у ліриці Петра Скунця. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: 1) виявити в збірці «Один» П. Скунця іменники, прикметники, дієслова та прислівники, що репрезентують емоцію смутку; 2) здійснити семантичний і стилістичний аналіз зібраного матеріалу; 3) звернути увагу на типологію лексичних репрезентантів емоції смутку в досліджуваній збірці. У лексико-семантичній системі мови збірки «Один» П. Скунця емоційна лексика, що виражає смуток, представлена переважно іменниками, зрідка прикметниками та дієсловами, які утворюють помітну кількість різноманітних семантичних типів. Усього виявлено 104 емотиви, серед яких найбільше іменників (70%), менше прикметників і дієслів (30%). Петро Скунць використовує низку різноманітних засобів для вербалізації емоційного стану смутку. Серед іменників, прикметників, дієслів, прислівників та фразеологічних одиниць переважають номінативи туга, біль, сльоза, тяжкий, плакати. Ад’єктиви, що корелюють із назвами емоції смутку, конкретизують силу та характер вияву емоційної настроєвості. Особливу роль для вираження семантичного багатства й образності емоції смутку відіграють слова з переносним значенням. П. Скунць використовує метафору як важливий образний засіб небуденного, нетрафаретного висловлення думки. Метафоризовані словосполучення, персоніфікуючи почуття, ілюструють образне світосприйняття митця. Поет часто оперує такими лексемами у складі фразем і стилістичних фігур (антитези, тавтології, парономазії). Емоція смутку ліричного героя збірки «Один» П. Скунця репрезентована різними типами лексико-граматичних засобів номінації, що зумовлено специфікою поетичного жанру і мовностилістичною манерою поета як яскравого представника шістдесятництва.

The study of language means expressing emotions helps to penetrate deeply into the psychology of a person, and reveals the individual way of thinking. This causes significant scientific interest in the problem of objectification of emotional processes in language and speech, description and systematization of linguistic manifestations of experiences. The purpose of the paper is to identify and describe the lexical means reflecting the state of sadness in P. Skunts lyrics. The realization of the goal involves the fulfilement of the following tasks: 1) to identify nouns, adjectives, verbs and adverbs representing the emotion of sadness in P. Skunts collection “Alone”; 2) to perform a semantic and stylistic analyses of the collected material; 3) to pay attention to the typology of lexical representatives of the emotion of sadness in the collection under study. In the lexical-semantic system of the P. Skunts collection “Alone”, the emotional vocabulary expressing sadness is represented mainly by nouns, occasionally by adjectives and verbs, forming a noticeable number of various semantic types. A total of 104 emotifs were identified, among which the most are represented by nouns (70%), fewer are the adjectives and verbs make up only 30%. P. Skunts uses a number of different means to verbalize the emotional state of sadness. Among nouns, adjectives, verbs, adverbs and phraseological units, such lexemes as longing, pain, tear, heavy, and to cry prevail. Adjectives correlating with the names of the emotions of sadness specify the strength and character of the manifestation of the emotional mood. Words with a figurative meaning play a special role in expressing the semantic richness and imagery of the emotion of sadness. P. Skunts uses metaphor as an important figurative means of unusual, non-template expression of thought. Metaphorized phrases, personifying feelings, illustrate the figurative worldview of the artist. The poet often uses such lexemes as part of phrases and stylistic figures (antitheses, tautologies, paronomasia). The emotion of sadness of P. Skunts collection “Alone” is represented by various types of lexical and grammatical means of nomination, which is determined by the specificity of the poetic genre and the stylistic manner of the poet, who is a vivid representative of the sixties.