Переклади Петра Скунця з угорської мови (на матеріалі перекладів поезії Вілмоша Ковача)

Abstract

Петро Миколайович Скунць належить до когорти тих поетів, творчий талант яких реалізувався і в сфері художнього перекладу. Перекладацькою діяльністю почав займатися з початку 60-х рр. ХХ ст. З-під його пера зʼявилися переклади з 15 різних мов, серед яких чільне місце займають і переклади з угорської мови (В. Ковач, Б. Са-лаї, З. Дьорке, А. Фодор, Й. Сервац, З. Зелк). Перекладацька спадщина митця перебуває в полі зору літературознавців О. Ігнатович та П. Іванишина, однак детального аналізу перекладів саме з угорської мови здійснено ще не було. Мета статті полягає в аналізі перекладів поезій закарпатського угорськомовного поета В. Ковача. У розвідці охарактеризовано основні риси творчої діяльності та постаті В. Ковача в контексті літературного процесу Закарпаття 60-70-х рр. ХХ ст.; простежено особливості та труднощі перекладу угорських поезій українською; проаналізовано перекладацькі трансформації, які застосував П. Скунць як перекладач. Обʼєктом дослідження стали вірші «Тиша», «Я собі її хочу, Землю», «Де ти, Єво?» в оригіналі та перекладі. Актуальність статті пояснюється відсутністю комплексно-го дослідження зазначених перекладів, що забезпечує і новизну перекладознавчого аналізу, здійсненого в цій праці. П. Скунць зумів ввійти у «поетичний світ» автора оригіналу, відчути його інтенції, та практично став ним, при-йнявши його манеру і мову. У перекладі поезії «Тиша» за допомогою різних перекладацьких трансформацій (декомп-ресії, компресії) П. Скунцю вдалося перекласти т. зв. «живі», сповнені емоцій метафори природньо, не втрачаючи їх-ньої образності. У перекладі поезії філософського спрямування «Я собі її хочу, Землю» П. Скунць зберігає всі особли-вості поезії-оригіналу та підбирає влучні еквіваленти. Перекладач вдається до упущень, заміни та перестановок, однак такі дії є вмотивованими, бо змістовий та формальний складник поезії суголосний з оригіналом. Частими є і прийоми тотожного перекладу. У перекладі поезії «Де ти, Єво?» П. Скунць зберігає парне римування та навіть наближається до відтворення особливостей угорської системи віршування. Перекладач настільки тонко відчуває тексти угорськомовних поезій, що йому вдається у перекладах викликати в читача той самий естетичний вплив, який викликають й оригінали.

Petro Mykolaiovych Skunts belongs to the cluster of poets whose artistic talent was also realized in the sphere of the literary translations. His translation practice started at the beginning of 60th of the 20th century. In his hands translations from 15 different languages were created, and translations from the Hungarian took leading place (by V. Kovach, V. Salai, Z. Dorke, A. Fodor, J. Servaz, Z. Zelk). Such literary critics as O. Ihnatovych and P. Ivany shyn are interested in the translation heritage of this artist, although the detailed analysis of his translations from the Hungarian was not yet performed. The research objective is to analyze the translations of the Hungraian poetry of Zakarpattian poet V. Kovach. The re-search describes the main features of the creative activity and personality of V. Kovach within the context of the literary process of Zakarpattia in the 60th–70th of the 20th century. The research develops the peculiarities and difficulties of translation of the Hungarian poetry into Ukrainian language; as well as the analysis of the translation transformations which Petro Skunts used as a translator. The object of the research are namely the following poems: “Silence”, “I want this for myself, this Earth”, “Where are you, Eva?” in the original and in their translation. The relevance of this article is explained by the absence of any comprehensive research of such kind of translations, which provides the novelty of the translation studies analysis performed in this work. Petro Skunts successfully entered into the “poetic world” of the original author; he embraced author’s intentions and adopted author’s manner and language style. The translation of the poem “Silence” is full of various translation transformations (decompression, compression), with the help of which Petro Skunts managed to translate so-called “alive, full of emotions” metaphors in a very natural way without losing their imagery. In the translation of the philosophical poetry “I want this for myself, this Earth” Petro Skunts saves all the features of the original poetry and selects suitable equivalents. In this case the translator applies omissions, substitutions and transpositions (permutations), however these actions are motivated due to fact that the content and format of the translated poetry is consonant with the original. There is a frequent use of methods of identical translation. In the translation of the poem “Where are you, Eva?” Petro Skunts even preserves paired rhyming and approaches to reproduction of the features of the Hungarian verse system. The translator feels texts of Hungarian poetry on a very subtle level this is why he manages to evoke the same aesthetic influence to the reader as the original poems.