Перспективи розвитку партійної системи України у контексті президентських і парламентських виборів 2019 року.

Abstract

Охарактеризовано президентські і парламентські вибори 2019 року в Україні. Зазначено, що вибори відбулися у складних соціально-політичних умовах. Насамперед, це продовження війни з Росією і вплив російського фактору на електоральні процеси з ціллю підтримки проросійських сил. Виборчі кампанії проходили в умовах розчарування суспільства в діючій владі, низького рівня підтримки її інститутів, окремих політичних лідерів, провладних політичних сил. Важливим чинником впливу на результат виборів залишилося розмежування між прихильниками європейського курсу України та представниками політичних сил, котрі зорієнтовані на співпрацю з Росією. Відповідно була побудована і логіка президентської та парламентської виборчих кампаній: кандидати з проєвропейськими лозунгами розраховувала на підтримку Заходу і Центру України, а з проросійськими – Сходу і Півдня. Вказано, що В. Зеленський переміг у всіх областях України, крім Львівської. Найбільшу підтримку він отримав у Дніпропетровській (87,25 %), Донецькій (86,94 %), Луганській (89,44 %), Одеській (87,21 %) областях. Підкреслено, що результати парламентських виборів 2019 року суттєвим чином змінили конфігурацію партійної системи України як на загальнонаціональному, так і регіональному рівнях. За результатами виборів 5 % бар’єр голосів виборців подолали 4 нові партії з п’яти, які потрапили до парламенту: ПП «Слуга народу», ПП «Опозиційна платформа – За життя», ПП «Європейська Солідарність», ПП «Голос». З попередньої Верховної Ради до нового складу пройшло лише ВО «Батьківщина». Зроблено висновок про те, що парламентські вибори докорінно змінили акторний склад партійної системи та її конфігурацію, засвідчили регіональний характер партійного впливу, показали значні електоральні можливості «мережевих» партійних структур.