Запровадження інституту процесуального інтерв’ю в Україні: pro et contra

Abstract

Дана стаття присвячена дослідженню такого кримінального процесуального інституту як інтерв’ю. Цей інститут є результатом пошуку нових методів збору інформації під час кримінального провадження у спосіб, який передбачає безапеляційну заборону катування чи іншого неналежного поводження з особою-учасником кримінального провадження. У статті визначаються особливості заборони катування в міжнародному праві в частині обов’язку державних органів правопорядку не допускати жодного відступлення від норми. Як наслідок, зазначене підкреслюється особливою тяжкістю такого злочину, який є аморальним, таким, що принижує людську гідність, та не може бути виправданим за жодних обставин. Вказано, що за своєю природою процес катування дегуманізує та заперечує законне право особи на повагу до гідності, розглядаючи її тіло та душу як засоби для досягнення конкретних цілей кримінального провадження, а також є найгіршою формою страждання, якого одна людина може завдати іншій, що призводить до репутаційних втрат державних органів правопорядку та негативного впливу на все життя учасника кримінального провадження, що потерпів від такого беззаконня. Зокрема, поява інституту процесуального інтерв’ю стала відповіддю на численні запити суспільства різних країн світу у боротьбі за захист їх прав та основоположних свобод, що не можуть бути піддані обмеженню чи порушуватися представниками державних органів правопорядку. У роботі досліджено використання в Україні «класичної системи» допитів, спрямованих на отримання зізнання, що, як результат, обумовлює доволі терпиме ставлення органів правопорядку до маніпулювання та обману під час допиту, а подекуди й до психічного тиску та катувань учасників кримінальних проваджень. Зокрема, автор пропонує змінити правову культуру національного кримінального процесуального законодавства, запровадивши в Україні інститут процесуального інтерв’ю або, як для початку, проводити допити із використанням принципів, методик і цілей процесуального інтерв’ю, адже це стане кроком вперед до розвитку демократичних інститутів у державі та сприятиме їхньому практичному втіленню у кримінальну юстицію.

This article is devoted to the study of such criminal procedural institution as an investigative interview. This institution is the result of the search for new methods of gathering information during criminal proceedings in a way that provides for an unequivocal ban on torture or other illtreatment of a person involved in criminal proceedings. The article defines the specifics of the prohibition of torture in international law in terms of the duty of law enforcement agencies not to allow any deviation from the norm. As a result, the above is emphasized by the special severity of such a crime, which is immoral, degrading to human dignity, and cannot be justified under any circumstances. It is stated that by its nature the process of torturing dehumanizes and denies a person’s legitimate right to respect for dignity, while treating both body and soul as a means to achieve the specific goals of criminal proceedings, and is also the worst form of suffering that one person can inflict on another, leading to reputational losses of law enforcement agencies and the negative impact on the entire life of a person involved in criminal proceedings who suffered from such lawlessness. In particular, the emergence of the institution of investigative interview was a response to numerous requests from society around the world in the struggle to protect their rights and fundamental freedoms, which can not be restricted or violated by law enforcement officials. This article examines the use of the “classical system” of interrogations in Ukraine aimed at obtaining a confession, which, as a result, leads to a rather tolerant attitude of law enforcement agencies to manipulation and deception during interrogation, and sometimes to mental pressure and torture of participants in criminal proceedings. In particular, the author proposes to change the legal culture of national criminal procedural legislation by introducing the institution of investi-gative interview in Ukraine or, to begin with, to conduct interrogations using the principles, methods and objectives of investigative interview, as this will be a step forward in the development of democratic institutions in the state and will facilitate their practical implementation in criminal justice.