Соціальні детермінанти здоров’я людини та суспільства: від проблем оцінки до розроблення практичних заходів

Abstract

Мета – оцінити об’єктивні вияви окремих соціальних детермінант та порівняти їх із суб’єктивними переконаннями населення України про вплив соціальних чинників на здоров’я населення загалом або окремих осіб. Матеріали та методи. Проаналізовано дані щодо рівня освіти, фаху, задоволеності життєвими факторами (здоров’ям, матеріальним станом, роботою, друзями, сім’єю), грамотності стосовно здоров’я (куріння, стереотипів, миття рук, вакцинації), рівня фізичної активності за результатами самооцінки та аналізу типових рухових практик. Результати. Вищий об’єктивний рівень фізичних навантажень демонструють особи, які вважають сім’ю та друзів вагомими чинниками впливу на здоров’я суспільства (сім’я: 6,9 б. vs 5,4 б., p=0,01229; друзі: 7,2 б. vs 5,4 б., p=0,01084), а вагомою детермінантою особистого здоров’я – самосвідомість (7,4 б. vs 5,6 б., p=0,01663). Ставлення населення до детермінант здоров’я суспільства є відображенням теоретичного знання, а типові практики конкретної людини більшою мірою пов’язані зі ставленням до детермінант особистого здоров’я. Унаслідок проведення регресійного аналізу встановлено, що чинники ставлення до соціальних детермінант не демонструють статистично вірогідний вплив на готовність до зміни способу життя. Висновки. Є істотна відмінність у сприйнятті населенням особистого та громадського здоров’я, що має враховуватися під час розроблення інформаційних кампаній у сфері охорони здоров’я. Підвищення ефективності комунікаційних кампаній можливе за рахунок демонстрації шляхів мінімізації ролі перешкод до ведення більш здорового способу життя.