Випадок інтраопераційного виявлення аберантного субвезикального жовчного ходу при лапароскопічній холецистектомії

Abstract

Резюме. Субміхурові жовчні протоки - це трубчасті анатомічні аномалії біліарного дерева, що з’єднують внутрішньопечінкові жовчні протоки (ВЖП) з жовчним міхуром (ЖМ). Рутинні передопераційної методи обстеження не дозволяють верифікувати аберантні ходи (АХ), а непомічене їх пошкодження може призвести до інтра- та післяопераційних ускладнень і порушення умов безпечної лапароскопічної холецистектомії (ЛХ). Мета. Репрезентувати клінічний випадок субвезикального АХ при виконанні ЛХ. Представлення клінічного випадку. Пацієнтка, 41-го року, була госпіталізована з приводу гострого біліарного панкреатиту легкого ступеня важкості. Хворій було проведено комплексне консервативне лікування. Пацієнтці виконано ЛХ. Інтраопераційно було виявлено АХ (1мм), що з’єднував просвіт ЖМ з ВЖП IV сегменту печінки. Проведено його коагуляцію. Встановлено діагностичний трубчастий дренаж. У ранньому та пізньому післяопераційному періоді без ускладнень. Обговорення. Етіологія ходів Люшка дискутабельна. Перша теорія описує їх як ембріологічну аномалію розвитку на ранніх стадіях. Друга теорія пояснює ці ходи як гіпертрофію паренхіматозних гілок внаслідок хроніч-ного запального процесу. Їхня доопераційна ідентифікація часто неможлива. До того ж, через свій незначний розмір такі ходи та їх пошкодження можуть залишитися непоміченими. Інтраопераційно використовують кліпування або коагулю-вання АХ. У післяопераційному періоді використовують ендоскопічні методи зупинки підтікання жовчі. Висновки. АХ зустрічаються вкрай рідко і можуть бути непоміченими інтраопераційно. Знання про їхнє існування, інтраопераційна настороженість та делікатна хірургічна техніка дозволяє ідентифікувати та вчасно попередити розвиток ускладнень

Introduction. Subvesical bile ducts (Lyushka ducts) are tubular aberrant anatomical anomalies of the bil-iary tree, in which the intrahepatic bile ducts drain into the lumen of the gallbladder at different levels. According to various sources, this variant of the anatomical architecture of the bile ducts occurs in 1.7 - 3% of clinical cases. The relevance of knowing the anatomical features of the biliary tree is due to the fact that routine preoperative methods of examination in most cases do not allow to ver-ify them, and unnoticed damage to such courses at the stage of extraction of the bile duct can lead to intraopera-tive and postoperative complications. Therefore, knowledge of the presence of such an-atomical options is a condition for safe laparoscopic chol-ecystectomy (LC). Goal. To represent a clinical case of aberrant sub-vesical bile duct during LC. Presentation of a clinical case. The 41-year-old patient was hospitalized for acute biliary pancreatitis of mild severity according to the Ranson scale against the background of gallstone disease. In cooperation with re-lated specialists, the patient underwent complex conserva-tive treatment according to the updated recommendations for the management of acute pancreatitis (AP). After the normalization of basic laboratory indicators, exclusion of local parapancreatic complications, the patient was pre-pared for LC. Intraoperatively, a subvesical aberrant bile duct with a diameter of 1 mm was found, connecting the lumen of the gallbladder with the intrahepatic ducts of the IV segment of the liver. Coagulation of the bilious source was performed. A diagnostic tubular drainage was Bile leakage due to damage to aberrant ducts usu-ally manifests itself clinically within the first postoperative week. In severe cases, the development of biliary peritoni-tis with subsequent sepsis is possible. In our case, cholelithiasis from the subvesical course was eliminated by coagulation. In cases of postop-erative complications, according to the literature, endo-scopic methods are the main method of treatment. A repeat laparotomy is very rarely necessary. Conclusions. Aberrant subvesical bile ducts are extremely rare and may be overlooked during hepatobili-ary operations. Their damage occurs at the stage of sepa-ration of the ZHM from its bed and is therefore inevitable. Knowledge of their existence, intraoperative vigilance and delicate surgical technique allow to identify and timely prevent the development of complications.