Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52385
Назва: Оцінка екзокринної функції підшлункової залози у пацієнтів на хронічний панкреатит у поєднанні з гіпертонічною хворобою
Автори: Архій, Емілія Йосипівна
Прилипко, Любомира Богданівна
Галай, Богдан Михайлович
Ключові слова: хронічний панкреатит, гіпертонічна хвороба, екзокринна функція підшлункової залози, панкреатичні ферменти
Дата публікації: 2019
Видавництво: Eastern Ukrainian Medical Journal
Бібліографічний опис: Архій Е. Й. Оцінка екзокринної функції підшлункової залози у пацієнтів на хронічний панкреатит у поєднанні з гіпертонічною хворобою / Е. Й. Архій, Л. Б. Прилипко, Б. М. Галай // Eastern Ukrainian Medical Journal . ‒ 2019. ‒ № 7 (1). ‒ С. 39-47.
Короткий огляд (реферат): Вступ. Дослідження більшості науковців медичної спільноти підверджують факт наявності поєднаних патологій, що передба- чає подальше вивчення цих станів. Однією із таких комбінацій є хронічний панкреатит (ХП) та гіпертонічна хвороба (ГХ). Обид- ва захворювання взаємно погіршують перебіг одне одного. Тому метою нашого дослідження було вивчення екзокринної функції підшлункової залози (ПЗ) за умов поєднання ХП та ГХ. Матеріали та методи. Для вивчення досліджуваної нами проблеми було проведене комплексне обстеження 102 хворих на ХП у поєднанні з ГХ ІІ стадії, які сформували основну групу, та 23 практично здорових осіб, які склали контрольну групу. Оцін- ка зовнішньосекреторної функції ПЗ здійснювалася шляхом ви- мірювання еластази-1 у калі, діастази в сечі та для встановлення наявності феномену “відхилення ферментів у кров” ‒ ліпази, амілази у крові. Результати дослідження та обговорення результатів. Зва- жаючи на чутливість та специфічність використаних нами мето- дів, провідним індикатором екзокринної функції ПЗ у нашому дослідженні можна вважати рівень фекальної елестази-1. Отри- мані нами результати вказують на те, що у обстеженого контин- генту пацієнтів переважає зовнішньосекреторна недостатність на межі помірного та легкого ступеню важкості (157,82 ± 17,28 мкг/г проти 203,47 ± 13,64 мкг/г у осіб контрольної групи, р < 0,01). Аналізуючи показники концентрацій діастази у сечі, амілази та ліпази у крові, можна стверджувати, що ні гіпераміла- зурію, ні гіперамілаземію, ні гіперліпаземію у обстежених паціє- нтів не було діагностовано, хоча значення усіх трьох останніх показників статистично значимо відрізнялися від таких же у осіб контрольної групи. При вивченні кореляційних зв’язків встанов- лено позитивний сильний зв’язок між діастазурією та ліпаземією (r = 0,62, p < 0,01), діастазурією та амілаземією (r = 0,67, p < 0,01), прямий сильний кореляційний зв’язок між ліпаземією та амілаземією (r = 0,54, p < 0,01) та слабкий зворотній зв’язок між концентрацією діастази у сечі та еластазою-1 у калі (r = -0,20, p = 0,05) у обстеженого контингенту пацієнтів. Висновки: комплекс обстеження пацієнтів на ХП у поєд- нанні з ГХ повинен включати дослідження екзокринної функції ПЗ. Зважаючи на доступність, вартість та інформативність ви- вчених нами методів діагностики, рекомендовано використову- вати визначення ФЕ-1, як специфічного маркера екзокринної функції ПЗ.
Опис: https://doi.org/10.21272/eumj.2019;7(1):39-47
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52385
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри госпітальної терапії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Оцінка екзокр. ф-ції ПЗ 2019.pdf711.64 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.