АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАРТІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ЦИКЛУ 2019-2020 РР.

Радько, Антон Ігорович; Вегеш, Ігор Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52620

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.author	Радько, Антон Ігорович	-
dc.contributor.author	Вегеш, Ігор Миколайович	-
dc.date.accessioned	2023-07-05T12:08:41Z	-
dc.date.available	2023-07-05T12:08:41Z	-
dc.date.issued	2023-05-03	-
dc.identifier.citation	Радько А. Аналіз регіональної партійної структури Закарпатської області протягом електорального циклу 2019-2020 рр.: курсова робота із навчальної дисципліни «Загальна теорія політики» / кер. І. М. Вегеш ; МОН України, ДВНЗ "УжНУ", Факультет суспільних наук , кафедра політології і державного управління . Ужгород, 2023. 46 с.	uk
dc.identifier.uri	https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52620	-
dc.description	Прогресивний політичний розвиток України вимагає чіткої обізнаності в системі регіонів держави, яка включає в себе, на думку автора, такі ключові елементи:  Раціональне використання економічного потенціалу регіонів, зважаючи на їхню географічну специфікацію.  Вибудова прозорого, взаємокорисного, функціонального вектору співпраці центру з регіонами.  Формування й поділ регіонів за принципом історичної та соціально-економічної доцільності.  Розбудова уніфікованої, динамічної, транзитивної, розгалуженої комунікації між регіонами.  Забезпечення саморегуляції регіонів у питаннях культурно-підприємницької демографії.  Підтримка уніфікованої демократичної функціональної політичної системи в регіонах.  Забезпечення належного рівня повноважень у розрізі децентралізації для суб’єктів політичної системи регіонів для стабілізації адміністративно-владної структури держави. З метою реалізації наведеного спектру завдань необхідно проводити ґрунтовні наукові дослідження з різноманітних специфікацій регіонів держави. Особливою специфікацією регіону є політична, що передбачає розгляд як національно-етнічних складників регіону, так і конверсійну взаємодію населення регіону з структурами влади – їхній взаємовплив. Наразі головною ланкою для інтеракції населення з державної та місцевою владою є політичні партії, що формують з громадян справжній демос юридично й фактично готовий і здатний до повноцінної політичної участі в житті суспільства. 4 Для України на порядку денному важливим є детальне вивчення Закарпаття як найбільш особливого, порівняно з іншими регіонами, району політичної системи держави за більшістю показниками. Через значний міграційний відтік різних кластерів громадян країни, спричинений повномасштабним вторгненням РФ, ця область стане ще більш мультикультурним регіоном з підсиленим демографічним потенціалом. Тому для забезпечення політичної стабільності нового демосу Закарпаття нагальним буде дослідження поточної партійної системи регіону за останнім електоральним довоєнним циклом 2019-2020 рр. на основі класичної методології, аби отримати дискретну метрику політичної номенклатури Закарпатської області для її демократичної адаптації перед першим поствоєнними виборами, зважаючи на низку змін як виключення викритих у підтримці воєнного вторгнення проросійські партії, реструктуризація населення області через міграційний відтік місцевого населення закордон і прихід значної кількості внутрішньо переміщених осіб.	uk
dc.language.iso	uk	uk
dc.publisher	ДВНЗ "Ужгородський національний університет": Ужгород	uk
dc.subject	місцеві вибори, кількість населення, мовний та етнічний склад, політичні актори,	uk
dc.subject	електоральний цикл, самовисуванці, персоналістькі партії , територіальні громади	uk
dc.title	АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАРТІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ЦИКЛУ 2019-2020 РР.	uk
dc.type	Text	uk
dc.pubType	Препринт	uk
Appears in Collections:	Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Радько Антон. Курсова робота. ОСТАННЯ РЕДАКЦІЯ (1).pdf		1.81 MB	Adobe PDF	View/Open

Show simple item record