Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52620| Название: | АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАРТІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ЦИКЛУ 2019-2020 РР. |
| Авторы: | Радько, Антон Ігорович Вегеш, Ігор Миколайович |
| Ключевые слова: | місцеві вибори, кількість населення, мовний та етнічний склад, політичні актори,, електоральний цикл, самовисуванці, персоналістькі партії , територіальні громади |
| Дата публикации: | 3-мая-2023 |
| Издательство: | ДВНЗ "Ужгородський національний університет": Ужгород |
| Библиографическое описание: | Радько А. Аналіз регіональної партійної структури Закарпатської області протягом електорального циклу 2019-2020 рр.: курсова робота із навчальної дисципліни «Загальна теорія політики» / кер. І. М. Вегеш ; МОН України, ДВНЗ "УжНУ", Факультет суспільних наук , кафедра політології і державного управління . Ужгород, 2023. 46 с. |
| Описание: | Прогресивний політичний розвиток України вимагає чіткої обізнаності в системі регіонів держави, яка включає в себе, на думку автора, такі ключові елементи: Раціональне використання економічного потенціалу регіонів, зважаючи на їхню географічну специфікацію. Вибудова прозорого, взаємокорисного, функціонального вектору співпраці центру з регіонами. Формування й поділ регіонів за принципом історичної та соціально-економічної доцільності. Розбудова уніфікованої, динамічної, транзитивної, розгалуженої комунікації між регіонами. Забезпечення саморегуляції регіонів у питаннях культурно-підприємницької демографії. Підтримка уніфікованої демократичної функціональної політичної системи в регіонах. Забезпечення належного рівня повноважень у розрізі децентралізації для суб’єктів політичної системи регіонів для стабілізації адміністративно-владної структури держави. З метою реалізації наведеного спектру завдань необхідно проводити ґрунтовні наукові дослідження з різноманітних специфікацій регіонів держави. Особливою специфікацією регіону є політична, що передбачає розгляд як національно-етнічних складників регіону, так і конверсійну взаємодію населення регіону з структурами влади – їхній взаємовплив. Наразі головною ланкою для інтеракції населення з державної та місцевою владою є політичні партії, що формують з громадян справжній демос юридично й фактично готовий і здатний до повноцінної політичної участі в житті суспільства. 4 Для України на порядку денному важливим є детальне вивчення Закарпаття як найбільш особливого, порівняно з іншими регіонами, району політичної системи держави за більшістю показниками. Через значний міграційний відтік різних кластерів громадян країни, спричинений повномасштабним вторгненням РФ, ця область стане ще більш мультикультурним регіоном з підсиленим демографічним потенціалом. Тому для забезпечення політичної стабільності нового демосу Закарпаття нагальним буде дослідження поточної партійної системи регіону за останнім електоральним довоєнним циклом 2019-2020 рр. на основі класичної методології, аби отримати дискретну метрику політичної номенклатури Закарпатської області для її демократичної адаптації перед першим поствоєнними виборами, зважаючи на низку змін як виключення викритих у підтримці воєнного вторгнення проросійські партії, реструктуризація населення області через міграційний відтік місцевого населення закордон і прихід значної кількості внутрішньо переміщених осіб. |
| Тип: | Text |
| Тип публикации: | Препринт |
| URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/52620 |
| Располагается в коллекциях: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Файлы этого ресурса:
| Файл | Описание | Размер | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Радько Антон. Курсова робота. ОСТАННЯ РЕДАКЦІЯ (1).pdf | 1.81 MB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.