Соціальне підприємництво: поняття та ознаки

Abstract

Стаття присвячена соціальному підприємництву тобто – підприємницькій діяльність, яка спрямована на позитивні інноваційні зміни у суспільстві, а саме пом’якшенню або вирішенню соціальних проблем за рахунок доходів, отриманих від власної діяльності. В Україні для здійснення соціального підприємства не передбачено окремої організаційно-правової форми. Тобто організувати соціальне підприємство можна у будь-якій зручній з різноманітних форм (організації громадянського суспільства, суб’єкти підприємницької діяльності тощо), із широким вибором із наявних режимів оподаткування. Соціальні підприємства покликані задовольнити ті потреби членів громади, які не може задовольнити державний сектор, а приватний – ігнорує. Саме це є нішею для діяльності соціальних підприємств. Саме місцеві громади отримують основну користь від розвитку соціального підприємництва. Соціальне підприємництво допомагає надавати державні послуги в новий спосіб та задовольняти потреби громади; створювати робочі місця; збагачувати професійний досвід людей, які працюють у соціальних підприємствах, задля подальшого працевлаштування за сучасних ринкових умов; розвивати громади, залучаючи до громадського життя соціально вразливі та маргіналізовані групи населення, забезпечуючи їх членів роботою; розширювати активність громадян, які можуть самостійно розв’язувати свої проблеми та брати відповідальність за своє життя; посилювати увагу до соціально незабезпечених груп населення, не стільки надаючи їм благодійну допомогу, скільки забезпечуючи їх корисною соціально значущою роботою; відроджувати сільські та міські території і поліпшувати їх соціальну інфраструктуру тощо. Вказується, соціальне підприємництво відіграє важливу роль в механізмі реалізації конституційних прав та свобод людини та громадянина, зокрема права на працю, на достатній життєвий рівень, на рівність, на соціальний захист нового формату. В даному випадку вважаємо, що поняття соціального захисту повинно трактуватись широко, виходити за межі виключно державних зобов’язань (пенсії, інші соціальні виплати), і включати в себе модель відповідального підприємництва. Можна стверджувати, що соціальне підприємництво є важливим кроком до відходу від колективізму і переходу до індивідуалізму, де юридичні особи та фізичні особи-підприємці своєю діяльністю за власної ініціативи створюють гідні умови для життя соціально незахищених верст населення.

The article is devoted to social entrepreneurship, i.e. entrepreneurial activity aimed at positive innovative changes in society, namely, mitigating or solving social problems at the expense of income received from one’s own activity. In Ukraine, a separate organizational and legal form is not provided for the implementation of a social enterprise. That is, you can organize a social enterprise in any convenient of various forms (civil society organizations, business entities, etc.), with a wide choice of available taxation regimes. Social enterprises are designed to meet the needs of community members that the public sector cannot meet, and the private sector ignores. This is precisely the niche for the activity of social enterprises. Local communities are the main beneficiaries of the development of social entrepreneurship. Social entrepreneurship helps to provide public services in a new way and meet the needs of the community; create jobs; enrich the professional experience of people working in social enterprises for further employment under modern market conditions; to develop communities by involving them in public life socially vulnerable and marginalized population groups, providing their members with work; to expand the activity of citizens who can independently solve their problems and take responsibility for their lives; increase attention to socially disadvantaged population groups, not so much by providing them with charitable assistance, but by providing them with useful socially significant work; revive rural and urban areas and improve their social infrastructure, etc.It is indicated that social entrepreneurship plays an important role in the mechanism of realization of constitutional rights and freedoms of a person and a citizen, in particular, the right to work, to a sufficient standard of living, to equality, to social protection of a new format. In this case, we believe that the concept of social protection should be interpreted broadly, go beyond exclusively state obligations (pensions, other social benefits), and include a model of responsible entrepreneurship. It can be argued that social entrepreneurship is an important step towards the departure from collectivism and the transition to individualism, where legal entities and natural persons-entrepreneurs create decent conditions for the life of socially vulnerable segments of the population through their activities on their own initiative.