Воєнні репарації Російської Федерації Україні за екоцид та геноцид: правові реалії та досвід минулого

Abstract

На сьогодні дослідження теми екоциду та геноциду має велике значення. З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, остання зазнає багато втрат, зокрема, серед мирного населення, що в свою чергу має ознаки геноциду, а також щодня піддається ядерному шантажу та іншим загрозам та збиткам, реалізація яких розцінюється як екоцид. Екоцид та геноцид є тяжкими злочинами проти людства, що визнаються на міжнародному рівні та потребують значних зусиль задля подальшого їх недопущення. За нормами міжнародного та національного права за вчинення екоциду та геноциду настає відповідальність, зокрема у вигляді репарацій за завдану шкоду. Така відповідальність переслідує дві основні мети: покарання за вчинені злочини та створення прикладу наслідків, що впливатимуть на правосвідомість суспільства в бік збереження миру та екологічної безпеки. Не виключенням має стати і притягнення до відповідальності за екоцид та геноцид, що наразі силами політичної та воєнної еліти Російської Федерації відбувається в Україні. Незважаючи на те, що воєнний конфлікт в Україні фактично відбувається з 2014 року, жодних репарацій Російська Федерація досі не сплатила. Крім того, відповідного рішення, яким би було покладено на державу-агресора обов’язку сплатити на користь України такі репарації так і не було прийнято. Наразі вирішення питань виплати Україні репарацій значно активізувалось, що є позитивним знаменням як для України, так і для всього цивілізованого світу. У зв’язку з цим актуальності набуває і вивчення історичних прикладів виплати репарацій за екоцид та геноцид тому, що, зокрема, допоможе визначити загальне бачення механізму здійснення таких виплат, а також на теоретичному рівні слугуватиме основою для формування української державної політики з питань притягнення агресора до відповідальності у вигляді сплати відповідної суми коштів за завдану воєнними діями шкоду.

Today, the study of ecocide and genocide is of great importance.Since the Russian Federation’s fullscale invasion of Ukraine, the latter has suffered many losses, including among the civilian population, which in turn has signs of genocide, and is daily subjected to nuclear blackmail and other threats and damages, the realization of which is regarded as ecocide. Ecocide and genocide are grave crimes against humanity that are recognized internationally and require significant efforts to prevent them in the future. According to international and national law, ecocide and genocide are punishable by liability, including reparations for the damage caused. Such responsibility pur-sues two main goals: punishment for crimes committed and creating an example of consequences that will influence the legal consciousness of society in the direction of preserving peace and environmental safety. The prosecution for ecocide and genocide, which is currently being carried out in Ukraine by the political and military elite of the Russian Federation, should be no exception. Despite the fact that the military conflict in Ukraine has actually been going on since 2014, the Russian Federation has not yet paid any reparations. In addition, no decision has been made that would impose an obligation on the aggressor state to pay such reparations in favor of Ukraine. Currently, the process of paying reparations to Ukraine has been significantly intensified, which is a positive sign for both Ukraine and the entire civilized world. In this regard, the study of historical exam-ples of reparations for ecocide and genocide is also becoming relevant because, in particular, it will help to determine the general vision of the mechanism for making such payments, and at the theoretical level will serve as a basis for the formation of Ukrainian state policy on bringing the aggressor to justice in the form of payment of an appropriate amount of money for the damage caused by military operations.