Перша світова війна і підкарпаторусинське питання (історико-територіальний аспект)

Abstract

У статті розкриваються фатальні наслідки Версальської системи договорів 1919-1920 рр. для карпатських русинів, етнічна територія яких була розчленована і ввійшла до складу новостворених держав Центральної Європи: Чехословаччини, Польщі, Угорщини, Румунії, у результаті чого був перерваний природний процес національного розвитку і формування державності. Підсумки Другої світової війни закріпили положення, по якому в зазначених державах русини залишилися національними меншостями, а в складі СРСР і незалежної України – невизнаним самодостатнім етносом. Ключові слова: титульна нація, вільсонівський «національний принцип», Версальська система договорів, конституційно-правовий статус Підкарпатської Русі, автономія, русинське питання.

In the article the fatal consequences of the Versailles treaties open up for ruthenians of Transcarpathia, an ethnic territory dismembered and joined to the newly created states of Central Europe: Czechoslovakia, Poland, Hungary, Romania. As a result of this process the national development and forming of the state system was interrupted. The consequences of the Second World War fixed firmly the privileges of the ruthenians which indicated them as the national minority, but in the membership of the USSR and the independent Ukraine – as a non self-sustaining ethnic group. Key words: the title nation, Wilsonian «a national principle», the Versailles system of contracts, constitutional and legal status of Subcarpatian Rus, an autonomy, a ruthenian question.