Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/53561| Title: | Мертва деревина як лісова екосистема |
| Other Titles: | Deadwood as a component of forest ecosystems |
| Authors: | Станкевич-Волосянчук, Оксана Ігорівна Шпарик, Юрій Глеб, Руслан Дєдусь, Валерія Покиньчереда, Василь Волосянчук, Роман |
| Keywords: | Лісові екосистеми, мертва деревина, екосистемні послуги, біорізноманіття |
| Issue Date: | 10-Jan-2022 |
| Publisher: | ГО "Екосфера", ТОВ "РІК-у" |
| Citation: | Станкевич-Волосянчук О., Шпарик Ю., Глеб Р., Дєдусь В., Покиньчереда В., Волосянчук Р. Мертва деревина як складова лісових екосистем: навчально-методичний посібник для ВНЗ / за ред. Я. С. Гасинець, Р. Т. Волосянчук, О. І. Станкевич-Волосянчук. – Ужгород: РІК-У, 2022. – 128 с. |
| Abstract: | Навчально-методичний посібник «Мертва деревина як складо-ва лісових екосистем» може використовуватися на природничих факультетах вищих навчальних закладів для викладання бакалаврських та магістерських програм, де розглядаються питання ролі та важливості мертвої деревини у лісових екосистемах: «Охорона і раціональне використання лісових екосистем», «Засади сталого управління лісовими екосистемами» та «Картування екосистем та оцінка їх екосистем них послуг». Тут містяться методичні матеріали щодо визначення типів мертвої деревини у лісах, стадій розкладання мертвої деревини, проведення досліджень ксилотрофних грибів та сапроксилобіонтних комах, а також деяких груп хребених тварин, які тісно пов’язані у своїй життєдіяльності з мертвою деревиною.
Навчально-методичний посібник складається зі вступу, трьох розділів, післямови та запитань для самоперевірки до кожного розділу. Посібник також містить кольоровий блок фотоілюстрацій, які
супроводжують описані методики. Educational and methodological handbook «Deadwood as a component of forest ecosystems» can be used for teaching bachelor’s and master’s programs at the faculties of nature sciences of higher educational institutions, where the role and importance of deadwood in forest ecosystems are considered: «Protection and rational use of forest ecosystems», «Principles of sustainable management of forest ecosystems» and «Ecosystem mapping and evaluation of their ecosystem services». It contains methodological materials on determining types of deadwood in forests, stages of deadwood decomposition, studying xylotrophic fungi and saproxylic insects as well as some groups of vertebrates that are closely related in their life to deadwood. The handbook consists of an introduction, three chapters, afterword, and self-examination questions for each chapter. The handbook also contains a block of color photo illustrations that accompany the described methods. |
| Description: | Старі стовбури, дерева, що відмира-ють чи стоять вже мертві, стовбури і гілля, що впали на землю, пні та дерева, вивернуті з корінням, формують один із найбагатших і, поки-що, недооцінених біотопів для біорізноманіття світу. Мертва деревина, по суті, є цілим мікросвітом – мікроекосистемою у лісі, яка дає життя ве-личезній кількості видів. З мертвою деревиною тісно пов’язані не лише гриби, слизовики, мохи та лишайники, у ній живуть і нею харчуються також комахи й інші безхребетні. Від мертвої деревини у лісі залежать і хребетні тварини – земноводні, плазуни, ссавці та птахи. Загалом види, що на певних стадіях свого розвитку залежать від мертвої деревини, називають са-проксильними (давньогрець. σαπροσ – гнилий, ξύλο – деревина). Сапроксилобіонтними називають організми, які на певному етапі живуть у мертвій деревині, сапроксилотрофними – які нею живляться. Часто доводиться чути хибну думку, що праліс, де багато мертвої деревини, є розсадником шкідників та хвороб лісу. Але насправді це не так: фахівці зазначають, що повний цикл розкладання деревини у лісах, які не зазнають втручань людини, передбачає почергову заміну одних грибів та комах, іншими. І різноманітні види, які живуть на мертвій деревині та харчуються нею, регулюють чисельність та можливість розселення одне одного. Так, сапротрофами та сапроксилотрофами «з’їдаються» до останку лише ослаблені чи пошкоджені стихією де-рева. А міцні й здорові живуть сотні років по сусідству... Однак підтримання біорізноманіття лісових видів – не єдина функція мертвої деревини. Наприклад, вивернуте з корінням дерево у лісі є не лише оселищем для сотні ксилотрофних та сапроксилобіонтних видів, воно ще й відіграє важливу водо-регулятивну роль. В результаті падіння дерева разом з корінням створюється мікрорельєф, характерний для пралісів, де заглибини у ґрунті чергуються з горбиками, які дуже добре затримують стік води. Так опади і талий сніг залишаються у лісі, а лісові струмки і потоки наповнюються водою рівномірно і поступово. Якщо дозволяє рельєф, то вивернуті з корінням дерева сприяють утворенню лісових мікроводойм чи болітець, де охоче харчується лелека чорний та живе черепаха болотяна. До речі, обидва види червонокнижні. За цим принципом слід здійсню-вати рекультивацію трелювальних волоків у господарських лі-сах: щоби ліс не втрачав воду і запобігав формуванню паводків. Мертва деревина має ще одну корисну і важливу функцію – кліматичну. Мертва деревина депонує до 10 % вуглецю, який накопичило дерево за життя, через хімічні зв’язки (харчові ланцюги) в інших сапротрофних організмах та ґрунті. Решта 90 % вуглецю повертається назад у повітря, але не в один мо-мент, як це відбувається від спалювання дров, а поступово. Ця поступовість розтягнута десятиліттями, поки триває процес розкладання мертвої деревини. Тому важливо залишати більше мертвої деревини у лісах, а для палива повніше використовувати відходи деревообробної галузі та енергетичні плантації верб, акації, павловнії, тополь тощо. На прикладі пралісів можна спостерігати, як живе природний ліс без втручання людини. Ліс не гниє, а дає життя самому собі та іншим лісовим мешканцям. На повалених деревах, які розкладаються, ростуть не лише гриби, мохи, лишайники, па-пороті чи судинні рослини, але й молодий підріст ялини, ялиці, бука. Адже перегнила мертва деревина – найкращий субстрат для самовідтворення лісу. Що таке мертва деревина, її підтипи та способи визначення стадій розкладання, хто її населяє та хто з лісових мешканців пов’язаний з нею трофічно, якими є функції мертвої деревини – усі ці питання розкриває пропонований навчально-методичний посібник «Мертва деревина як складова лісових екосистем». |
| Type: | Text |
| Publication type: | Методичні рекомендації |
| URI: | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/53561 |
| ISBN: | ISBN 978-617-8046-47-7 |
| Appears in Collections: | Навчально - методичні видання кафедри зоології |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Student_book_Ecosphera.pdf | Educational and methodological handbook «Deadwood as a component of forest ecosystems»can be used for teaching bachelor’s and master’s programs at the faculties of nature sciences of higher educational institutions, where the role and importance of deadwood in forest ecosystems are considered: «Protection and rational use of forest ecosystems», «Principles of sustainable management of forest ecosystems» and «Ecosystem mapping and evaluation of their ecosystem services. It contains methodological materials on determining types of deadwood in forests, stages of deadwood decomposition, studying xylotrophic fungi and saproxylic insects as well as some groups of vertebrates that are closely related in their life to deadwood. The handbook consists of an introduction, three chapters, afterword, and self-examination questions for each chapter. The handbook also contains a block of color photo illustrations that accompany the described methods. Key words: forest ecosystems, deadwood, ecosystem services, biodiversity | 22.03 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.