Методологія дослідження процесу слов’янського пробудження

Abstract

У статті досліджуються проблемні питання, що випливають з розповсюдженого ототожнення методології з методами дослідження історії. Але методологія історії – це, швидше, та частина історичної науки, що присвячена принципам і категоріям історичного пізнання. До того ж, це філософська дисципліна, тому що має справу з поглядами, що носять по суті світоглядний характер, а тому тісно переплелася з основними поняттями історичної науки. У методологічному плані дослідження проблеми слов’янського пробудження і науково-філософські підхід до розв’язання різноманітних проблем славістики до середини 80-х років ХХ ст. не викликали дискусій, що було логічним наслідком пануванням однієї марксистської ідеології у історичній науці. Далі, життя і професійна практика дослідника історика-славіста ставить перед ним нову складну проблему особистої світоглядної перебудови в умовах ідеологічного плюралізму і глобальних викликів. Ключові слова: слов’янське пробудження, історичне дослідження, методологія історії, славістика.

Slavonic area has long been characterized by ethnic, cultural and religions variability, as well as by intense relationships among different ethnic and social population strata. Hence, there are numerous possible scientific themes and publicistic historic topics, a large mumble of research approaches the Slavonic problem. It has been reflected in numerous methods of investigating historic problems. History has evidenced sublicient data to elaborate scientific cognition methods. However, some methodologists show a Tendency of self-isolation in the field of the loafer with the empiric material and the real research practice. Key words: Slavic awakening, historical research, methodology of a history, Slavic studies.