Понятійний апарат історичної науки в Україні у світлі сучасних методологічних пошуків

Abstract

У пропонованій статті здійснено спробу висвітлення особливостей понятійного апарату історичної науки в Україні у світлі сучасних методологічних пошуків, одним з найважливіших аспектів яких є питання про специфіку і потенціал наукового пізнання. Висвітлено зокрема зусилля і здобутки українських вчених у вивченні й осмисленні процесу становлення понятійного апарату історичної науки в Україні. Ними було охарактеризовано як «слабкі місця», так і здобутки в науковій діяльності вітчизняних вчених-істориків в галузі розробки терміносистеми їх студій, простежено причини відсутності єдності серед них щодо низки актуальних питань, насамперед специфіки історичного пізнання, а також окреслено нагальність і перспективні шляхи подолання цих проблем на різних теоретико-методологічних рівнях. Авторами статті обґрунтовується думка про те, що не лише визначення вузлових понять історичної науки, але і їх належне переосмислення, узгодження, уніфікація та перевизначення згідно потреб часу та розвитку світової науки є засадничими для історика-професіонала. Водночас показано, що історична наука не лише на теренах України, але і в світі загалом значною мірою не сприйняла здобутків наукознавства у сфері логіки й оновлення засад пізнавальної діяльності, сприйняття світу як системи тощо. Розкрито необхідність потреби переосмислення сучасною історичною наукою своїх основ у зв’язку з революційними змінами в розвитку сучасної науки і техніки, що формує передумови для чергового пізнавального повороту. У цьому контексті потребує переосмислення вченими-істориками України насамперед визначення центрального для вчених-істориків поняття «історія», а також пов’язаних з ним понять «історичний факт», «історична закономірність», «методологічний канон» та ін.

In the proposed article, an attempt was made to highlight the features of the conceptual apparatus of historical science in Ukraine in the light of modern methodological searches, one of the essential aspects of which is the question of the specificity and potential of scientific knowledge. In particular, the efforts and achievements of Ukrainian scientists in the study and understanding of the process of formation of the conceptual apparatus of historical science in Ukraine are highlighted. They characterized both «weaknesses» and achievements in the scientific activity of domestic historians-scientists in the field of developing the terminology system of their studies, traced the reasons for the lack of unity among them regarding several topical issues, first of all, the specifics of historical knowledge, as well as outlined the urgency and promising ways overcoming these problems at different theoretical and methodological levels. The opinion is substantiated that the definition of key concepts of historical science and their proper rethinking, coordination, unification, and redefinition according to the needs of time and the development of world science is essential for a professional historian. At the same time, it is shown that historical science, not only on the territory of Ukraine but also in the world in general, largely did not accept the achievements of science in the field of logic and renewal of the foundations of cognitive activity, perception of the world as a system, etc. The necessity of rethinking its foundations by modern historical science is revealed in connection with revolutionary changes in modern science and technology development, which forms the prerequisites for another cognitive turn. n this context, the definition of the concept of «history,» which is central for historians, as well as the related concepts of «historical fact,» «historical regularity,» «methodological canon,» etc., needs to be rethought by Ukrainian historians.