Особливості організації дистанційного навчання студентів

Abstract

Сучасні глобалізаційні процеси, а також тенденції, спричинені загальносвітовою пандемією, стають пере- думовами трансформації освітнього простору. Сьогодні особливу роль у навчальному процесі студентів відіграють інформаційні та цифрові технології, підвищуються вимоги до рівня професійної компетентності майбутніх фахівців, оновлюються освітні концепції, виникає потреба в застосуванні дистанційних методів організації начального процесу. У контексті забезпечення сталого соціально-економічного розвитку стратегічним орієнтиром є використання дистанційного навчання на рівні із традиційним. У статі проаналізовано особливості організації дистанційного навчання як перспективної форми підготовки спеціалістів, яка сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняних фахівців на глобальному ринку праці. У науковій роботі поняття дистанційного навчання студентів було проаналізовано як дієвий механізм забезпечення гнучкості індивідуальної освітньої траєкторії, який ураховує не лише мобільність людських ресурсів, а і рівень цифровізації, характерний для сучасного суспільства. У процесі зміни науково-освітнього простору постає питання вибору найбільш ефективних із позиції збагачення професійного й особистісного потенціалу інструментів забезпечення дистанційного навчання. Було визначено, що основними із сучасних методів дистанційної підготовки, які набули широкого вжитку в повсякденній педагогічній практиці, є як формальні методи – традиційні, так і неформальні – інноваційні. Дослідження проблематики здійснювалось за допомогою застосування методів порівняння, абстракції, аналізу й узагальнення. На основі аналізу теоретико-методологічного підґрунтя було визначено, що перспективність розвитку дистанційної освіти спричинена збалансованим застосуванням мультикомпонентних методик навчання, зокрема ефективним поєднанням усіх переваг інформаційно-комунікаційних технологій та мультисенсорного навчання.

The ongoing processes of globalization, moreover trends in the pandemic or its determinants are the real causes of transformation of educational sector. Today, information and communications technology, innovative teaching methods, modern educational concepts and other current trends are emerging as a central dimension of students’ daily reality. Such acts are prerequisites for the development of the system of distance education. Adaptation of distance learning has already placed sustainability at the forefront of national strategy and as a key element of sustainable development concept. So, in this scientific paper, the main characteristics of the different forms of distance learning, moreover the advantages of this type of higher education in the context of improving the competitiveness of specialists in the global labor market are described. In this scientific paper distance educational service is considered as one of the ways to preserve the flexibility of the educational process that takes into account all aspects, including the mobility of human resources, level of digitalization and instability economic and social development. In doing so, the main methods of organization of distance learning, which would at the present time, appear to be the most important into teaching practice are formal learning and non-formal learning. Comparison, methods of abstraction, analysis and generalization are the research methods which were used in the article. It is defined, that the dynamics of the development of distance learning depends on the forms and methods of education as well as using of information and communication technologies or different multisensory techniques of training students. So, based on established theoretical and methodological research, the major trends of organization of distance learning and the main advantages of distance education are generalized. Furthermore, ways for strengthening the development of this untraditional form of training students are proposed by authors.