Чи створює глобалізація життєздатні зразки розвитку? Приклад швейної промисловості Закарпаття

Abstract

У даній статті аналізується інтеграція регіону (в умовах постсоціалістичної трансформаціі) з глоба­льними ринками на прикладі швейної промисловос­ті Закарпаття. Результати чисельних емпіричних досліджень показують, що протягом середини 1990- х установлювалися субконтрактні зв'язки між міс­цевими виробниками та головними підприємствами за кордоном через посередників, розміщених у кра­їнах, які досягли кращих успіхів у процесі трансфо­рмації (такі як Угорщина та Словаччина). Роль по­середників в інших країнах поступово зменшувала­ся, частково з причини прийняття деякими мате­ринськими підприємствами стратегій прямих кон­тактів і появи місцевих посередників та певної кіль­кості підприємливих виробників. Така ситуація призвела до формування нових виробничих мереж та рольової диференціації між місцевими та глоба­льними економічними агентами. Результуюче збі­льшення зайнятості виражалося близько 60% до рівня 1991 року та зростанням до попереднього пе­ріоду і свідчить про рідкісний успіх на тлі негатив­ної ситуації із зайнятістю в регіоні. Однак, є серйо­зна стурбованість щодо довгострокової життєздат­ності зростання такого зразка.