Вторгнення німецького короля Альбрехта і Габсбурга у чеські землі восени 1304 року та його наслідки

Abstract

У статті висвітлено передумови, перебіг та наслідки вторгнення німецького короля Альбрехта І Габсбурга у чеські землі восени 1304 р. Методологічною основою роботи є принципи історизму, об’єктивності й наукової достовірності. Використано історико-системний та аналітичний методи. Відзначається, що за правління Вацлава ІІ Пршемисловича Чеське королівство стало відігравати провідну роль у Центральній Європі. Цей володар поширив чеське панування на польські землі, а для свого сина, Вацлава ІІІ, здобув угорську корону. Проти зростання чеської могутності виступив папа Боніфацій VIII та німецький король Альбрехт І Габсбург, який відмовився визнавати право Пршемисловичів на польську й угорську корони та висунув територіальні й матеріальні домагання. Коли ж Вацлав ІІ відкинув вимоги Альбрехта І, то той організував збройну виправу в Чехію. Наприкінці вересня 1304 р. він вторгся в країну й розташувався в околиці Чеських Будєйовиць. Там до Альбрехта І Габсбурга приєдналися загони його сина, австрійського герцога Рудольфа, та допоміжні угорські підрозділи. Упродовж трьох тижнів ці війська грабували південну й центральну Чехію, очікуючи на вирішальну битву, якою німецький король прагнув переможно завершити свій похід. Та Вацлав ІІ розгадав намір нападника і обрав тактику так званої “маневреної війни”. Тоді Альбрехт І Габсбург вирушив на Кутну Гору, срібні копальні якої не без підстав вважав ключем до оволодіння Чехією. Однак успіху німецький король не досяг. З наближенням зими його військо, знесилене нападами підрозділів чеської шляхти, хворобами й нестачею харчів було змушене поспіхом відступати з країни. Катастрофа біля Кутної Гори схилила Альбрехта І Габсбурга до примирення, і в ході подальших перемовин він, по суті, вдовольнився деякими поступками з боку Чеського королівстваУ статті висвітлено передумови, перебіг та наслідки вторгнення німецького короля Альбрехта І Габсбурга у чеські землі восени 1304 р. Методологічною основою роботи є принципи історизму, об’єктивності й наукової достовірності. Використано історико-системний та аналітичний методи. Відзначається, що за правління Вацлава ІІ Пршемисловича Чеське коро- лівство стало відігравати провідну роль у Центральній Європі. Цей володар поширив чеське панування на польські землі, а для свого сина, Вацлава ІІІ, здобув угорську корону. Проти зростання чеської могутності виступив папа Боніфацій VIII та німецький король Альбрехт І Габсбург, який відмовився визнавати право Пршемисловичів на польську й угорську корони та висунув територіальні й матеріальні домагання. Коли ж Вацлав ІІ відкинув вимоги Аль- брехта І, то той організував збройну виправу в Чехію. Наприкінці вересня 1304 р. він вторгся в країну й розташувався в околиці Чеських Будєйовиць. Там до Альбрехта І Габсбурга приєд- налися загони його сина, австрійського герцога Рудольфа, та допоміжні угорські підрозділи. Упродовж трьох тижнів ці війська грабували південну й центральну Чехію, очікуючи на вирі- шальну битву, якою німецький король прагнув переможно завершити свій похід. Та Вацлав ІІ розгадав намір нападника і обрав тактику так званої “маневреної війни”. Тоді Альбрехт І Габсбург вирушив на Кутну Гору, срібні копальні якої не без підстав вважав ключем до ово- лодіння Чехією. Однак успіху німецький король не досяг. З наближенням зими його військо, знесилене нападами підрозділів чеської шляхти, хворобами й нестачею харчів було змушене поспіхом відступати з країни. Катастрофа біля Кутної Гори схилила Альбрехта І Габсбурга до примирення, і в ході подальших перемовин він, по суті, вдовольнився деякими поступками з боку Чеського королівства

The article highlights the prerequisites, course and consequences of the invasion of the German King Albrecht I Habsburg to the Czech lands in the fall of 1304. Principles of historicism, objectivity, and scientific credibility are the methodological basis of the work. Historical-systemic and analytical methods are used. It is noted that during the reign of Vaclav II Prshemyslovych the Czech kingdom began to play a leading role in Central Europe. That ruler extended the Czech domination to Polish lands, and Vaclav III won the Hungarian crown for his son. The Pope Boniface VIII and the German King Albrecht I of Habsburg who refused to recognize the right of Prshemyslovych to the Polish and Hungarian crowns and put forward territorial and material demands opposed the growth of Czech power. When Vaclav II rejected the demands of Albrecht I, then the last organized an armed expedition to the Czechia. At the end of September 1304, he invaded the country and settled down in the vicinity of Cheske Budeiovice. There, Albrecht I Habsburg was joined by troops of his son, the Austrian Duke Rudolph, and auxiliary Hungarian units. During three weeks, the troops plundered the southern and central Czechia, waiting for the decisive battle, according to which the German king sought the means to complete his armed expedition victouriosly .But Vaclav II deciphered intention of the attacker and chose the tactics of so called “maneuver warfare”. Then Albrecht I of Habsburg started for Kutna Hora, whose silver mines were not without reason considered the key to capturing Czechia. However, the German king did not succeed. With the approach of winter his army was exhausted by the attacks of units of the Czech nobility, diseases, lack of food and was forced to hastily retreat from the country Disaster near Kutno Hora inclined Albrecht I Habsburg to reconciliation, and in the process of further negotiations he was, in fact, satisfied with some concessions from the Czech kingdom