Словацьке питання під час Великої війни: автономія чи чехословакізм?

Abstract

У статті розглядаються політичні умови для отримання словаками автономії, які надала Перша світова війна. Звертається увага на погляди та діяльність Томаша Масарика як однієї із основних політичних фігур чесько-словацької боротьби за створення власної держави. Акцент зроблено на діяльності чеських та словацьких емігрантів в Росії, Франції та США. Характеризуються умови прийняття Клівлендської та Піттсбургської угод, а також Мартинської декларації. Ілюструється поступовий перехід від ідеї «чеського та словацького народу» до впровадження в життя концепції чехословакізму. Аналізуються проблеми невизначеності рівня політичної автономії словаків у майбутній Чехословацькій республіці.

The political conditions for Slovak autonomy granted by The Great War are considered. Attention is drawn to the views and activities of Tomas Masaryk as one of the main political figures of the Czech-Slovak struggle for the creation of their own state. Emphasis is placed on the activities of Czech and Slovak emigrants in Russia, France and the United States. The terms of the Cleveland and Pittsburgh agreements, as well as the Martin Declaration, are described. The gradual transition from the idea of «Czech and Slovak people» to the implementation of the concept of Czechoslovakism is illustrated. The problems of uncertainty of the level of political autonomy of Slovaks in the future Czechoslovak Republic are analyzed.