Оптимізація методів публічного адміністрування в умовах цифровізації

Abstract

Статтю присвячено дослідженню оптимізації методів публічного адміністрування в умовах цифровізації. Встановлено, що цифровізація публічного адміністрування призводить як до впровадження нових цифрових методів у публічно-владну діяльність, так і до якісної зміни уже існуючих та усталених. Серед нових цифрових методів та технологій публічного адміністрування виокремлено: метод аналізу великих даних (метод «big data analytics»), що передбачає опрацювання значного масиву даних великого обсягу та різноманіття, які аналізуються за допомогою спеціальних комп’ютерних технологій та значною мірою підвищують ефективність планування та прогнозування у публічному адмініструванні; застосування штучного інтелекту, чат-ботів у процесі владної взаємодії із приватними суб’єктами для провадження найважливіших публічних функцій та послуг; використання комплексних цифрових рішень. Зазначено, що цифровізація методів публічного адміністрування відбувається не тільки щодо зовнішнього впливу публічної адміністрації (на приватних, організаційно відокремлених суб’єктів), але й передбачає оновлення методів внутрішньо-організаційної діяльності суб’єктів публічного адміністрування. Останнє потребує оновленої кадрової стратегії та формування цифрових компетентностей у публічних службовців. Зроблено висновок щодо можливості екстраполяції моделі «smart working» (розумної праці), на публічну службу у тих сферах, де це є можливим, яка використовує нові технології для підвищення продуктивності та задоволеності працівників від роботи, у тому числі віддаленої, та цифрових робочих місць. Встановлено, що виклики сучасності та технологічні зрушення змінюють також і характер усталених застосовуваних методів публічного адміністрування. Виявлено тенденції до їх лібералізації та гнучкості застосування. Зазначені зміни охарактеризовано на прикладі оновлення класичних методів публічного адміністрування: примусу, попередження і заохочення у зв’язку із цифровізацією публічного адміністрування. Зроблено висновок, що цифровізація надає можливість зробити взаємодію публічної адміністрації досить гнучкою, за рахунок можливості оперативного вирішення великого спектру проблемних ситуацій та альтернативних варіантів поведінки учасників правовідносин.

The article touches upon the issues of the optimization of public administration methods in the conditions of digitalization. It has been established that the digitalization of public administration leads both to the introduction of new digital methods in public-authority activities and to the qualitative change of already existing and established ones. Among the new digital methods and technologies of public administration, the following are highlighted: the method of big data analysis, which involves the processing of a significant array of large volume and variety of data, which are analyzed with the help of special computer technologies and significantly increase the efficiency of planning and forecasting in public administration; the use of artificial intelligence, chatbots in the process of powerful interaction with private entities for the implementation of the most important public functions and services; use of complex digital solutions.It is noted that the digitalization of public administration methods occurs not only in relation to the external influence of public administration (on private, organizationally separate entities), but also involves updating the methods of intra-organizational activity of public administration entities. The latter requires an updated personnel strategy and the formation of digital competencies among public servants. A conclusion is made regarding the possibility of extrapolation of the “smart working” model to the public service in those areas where it is possible, which uses new technologies to increase the productivity and satisfaction of employees from work, including remote, and digital workplaces.It is stated that the challenges of modernity and technological shifts also change the nature of the established methods of public administration. Tendencies towards their liberalization and flexibility of application have been revealed. The specified changes are characterized by the example of updating the classical methods of public administration: coercion, warning, and encouragement in connection with the digitalization of public administration. It was concluded that digitalization provides an opportunity to make the interaction of public administration quite flexible, due to the possibility of prompt resolution of a wide range of problematic situations and alternative options for the behaviour of participants in legal relations.