Олекса Мишанич і літературний процес Закарпаття

Abstract

Олекса Мишанич (1933–2004) – доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, керівник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, фундатор української школи медієвістики, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України (1997). Серед наукових зацікавлень Олекси Васильовича завжди перебував літературний світ Закарпаття. Учений цілком слушно вважав своє дослідження крайового літературного процесу комплексним. Розпочався цей інтерес із давньої літератури, якій присвятив кандидатську дисертацію «Із історії розвитку української літератури Закарпаття в XVII–XVIII століттях» (1962), що донині є найповнішим систематизованим дослідженням із давньої літератури Закарпаття. До того ж ця розвідка дала поштовх і підґрунтя для осягнення вченим цілісної картини розвитку літературного процесу і проклала дороги Олекси Мишанича в наукове пізнання всього слов’янського світу і зв’язків українського письменства з чеською, словацькою, польською, сербською та іншими літературами. Від давньої літератури О. Мишанич прийшов до вивчення красного письменства Пряшівщини, Воєводини. Осмислив здобутки крайової літератури ХІХ–ХХ століть. Відкрив читачеві імена В. Ґренджі-Донського, А. Волошина, І. Ірлявського, І. Колоса та інших проскрибованих літераторів Закарпаття. Упорядкував та підготував до друку художні твори крайових письменників, був учасником, ініціатором та натхненником багатьох видань у серійній бібліотеці «Карпати». Таким чином, Олекса Мишанич започаткував і заклав підвалини академічного вивчення давньої літератури Закарпаття; обґрунтував доцільність і практикував вивчення українського літературного процесу на теренах усього історичного Закарпаття; відкрив для читача-сучасника красне письменство Закарпаття дорадянського періоду та ввів в обіг національного літературного життя «забуті» імена письменників Закарпаття ХХ століття; загострив увагу науковців на необхідності досліджувати український літературний процес на всіх землях, де твориться наша національна література; його дослідження впливали на процес книговидання в області; науковець намітив план подальших досліджень крайового літературного процесу; завжди сприймав літературу Закарпаття в єдиному диханні української землі.

Oleksa Myshanych (1933–2004) was a Doctor of Philology, Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU), Head of the Department of Ancient Ukrainian Literature at the Shevchenko Institute of Literature of the NASU, founder of the Ukrainian school of medieval studies, laureate of the Taras Shevchenko National Prize, a Merited Figure of Science and Technology of Ukraine (1997). Oleksa Vasylovych’s research interests have always included the literary world of Transcarpathia. The scholar, quite rightly, considered his research of the regional literary process to be comprehensive. This area of interest began with ancient literature, to which he devoted his PhD research: “From the History of Ukrainian Literature Development of Transcarpathia in the 17th–18th Centuries” (1962), which is still the most complete systematic study of the ancient literature of Transcarpathia. In addition, this research gave rise to the scholar’s comprehension of the holistic picture of the literary process development and paved the way for Oleksa Myshanych’s scientific knowledge into the entire Slavic world and the connections of Ukrainian literature with Czech, Slovak, Polish, Serbian, and other literatures. From the study of the ancient literature of the region, O. Myshanych came to the comprehension of the literature of the Presov and Voyevodina regions. He conceptualized the achievements of the regional literature of the nineteenth and twentieth centuries. He revealed to the reader the names of V. Hrendzha-Donsky, A. Voloshyn, I. Irlyavsky, I. Kolos, and other Transcar-pathian writers who were banned by the government. He organized and prepared for publication works of fiction by regional writers, was a participant, initiator and inspirer of many publications in the publishing house “Karpaty”. Thus, Oleksa Myshanych initiated and laid the foundations for the academic study of the ancient literature of Transcarpathia; substantiated the expediency and practiced the study of the Ukrainian literary process on the entire historical territory of the Transcarpathia; opened the fiction of Transcarpathia of the pre-Soviet period for the contemporary reader and introduced the “forgotten” names of twentieth-century Transcarpathian writers back into national literary life; focused the attention of scholars on the need to study the Ukrainian literary process in all lands where our national literature is created; his research influenced book publishing process in the region; the scientist outlined a plan for further investigations into regional literary progress; always perceived the literature of Transcarpathia in the context of the Ukrainian national literary process.