Самогубство та замах на самогубство потерпілого: розмежування злочинів, передбачених ст. ст. 120 та 166 КК України

Abstract

У статті приділено увагу проблемі визнання самогубства суспільно небезпечним наслідком злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України). Вивчена судова практика застосування ст. 166 КК України за 2010-2023 роки (688 вироків), правові висновки суду касаційної інстанції з питань застосування низки норм права. З урахуванням доктрини кримінального права та правозастосовної практики застосування цієї статті, запропоновано визнавати суспільно небезпечним наслідком злочину, передбаченого ст. 166 КК України, не тільки самогубство дитини чи особи, визнаної недієздатною (обмежено дієздатною), а й замах на самогубство потерпілого. У результаті аналізу об’єктивних і суб’єктивних ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 120 «Доведення до самогубства» та ст. 166 «Злісне невиконання обовʼязків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування» КК України, проведено їх розмежування. Наголошується, що систематичність, як обов’язкова ознака діяння в обох кримінальних правопорушеннях, не дає підстав для висновку про те, що злочин, передбачений ст. 166 КК України, може виражатися у фізичному чи психологічному насильстві, що свідчить про активну агресивну поведінку особи, або ж жорстокому ставленні до потерпілого. Наводяться декілька варіантів кваліфікації діяння залежно від різного психологічного ставлення винного до наслідків, що настали, у виді доведення до самогубства або замаху на самогубство. Для охоплення випадків умисної бездіяльності особи, яка може полягати, зокрема, у невиконанні обовʼязків по догляду за дитиною або особою, визнаною обмежено дієздатною (недієздатною), запропоновано замінити у ч. 1 ст. 120 КК України словосполучення «інші дії» на «інше діяння».

The article focuses on the issue of recognizing suicide as a social dangerous consequence of persistent failure to perform duties related to the care of a child or a person under guardianship or in the custody (Article 166 of the Criminal Code of Ukraine). Court practice of application of Article 166 of the Criminal Code of Ukraine for 2010-2023 (688 verdicts), as well as the legal opinions of the cassation court on the application of a number of legal provisions were studied. Taking into account the doctrine of criminal law and law enforcement practice, recognition not only the victim’s suicide, but also attempted suicide as a as a social dangerous consequence of this crime was proposed. As a result of the analysis of objective and subjective features of the crimes under Articles 120 «Driving a person into suicide» and 166 «Persistent failure to perform duties related to the care of a child or a person under guardianship or in the custody» of the Criminal Code of Ukraine, their differentiation was carried out. It is emphasized that systematic nature, as a mandatory feature of the act in both crimes, does not give grounds to conclude that the crime under Article 166 of the Criminal Code of Ukraine may be expressed in physical and psychological violence, cruel treatment. Options for qualifying the act depending on the perpetrator’s different psychological attitude to the consequences in the form of driving to suicide or attempted suicide were provided. In order to cover cases of intentional inaction of a person, which may consist, in particular, in failure to perform duties related to the care of a child or a person under guardianship or in the custody, it is proposed to replace the phrase “other actions” with “other act” in Part 1 of Article 120 of the Criminal Code of Ukraine.