Кримінологічна характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Abstract

У статті наведено результати вивчення кримінологічної характеристики привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, дослідження яких має беззаперечне практичне значення у діяльності підрозділів Національної поліції, оскільки знання механізмів цих суспільно небезпечних діянь дає можливість вчасно виявити і припинити такий корупційний злочин, забезпечити з відшкодуванням збитків державі, запобігти вчинення такого виду кримінального правопорушення з урахуванням сучасних підходів та методів визначення суспільно-небезпечного середовища. Охарактеризовано стан та тенденції таких кримінальних правопорушень, їх детермінанти, а також надано характеристику особи злочинця з виокремленням кримінологічних заходів запобігання. На підставі аналізу здійснено систематизацію механізмів привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Встановлено, що до найбільш вагомих факторів детермінації належать: негативні процеси, пов’язані з урбанізацією; соціальна нерівність серед населення; висока концентрація у містах рецидивістів (поширення злочинного впливу); домінування в суспільстві установок на збагачення будь-якими шляхами. До основних детермінант, що сприяють вчиненню привласнень, розтрат майна або заволодінь ним шляхом зловживання службовим становищем та мають організаційний характер, віднесено також відсутність у правоохоронців, які розкривають та розслідують такі діяння, специфічних бухгалтерських навичок та вмінь, які допомогли б виявляти та правильно кваліфікувати ці діяння. Особам, що вчиняють привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання притаманні чітко виражена споживча орієнтація, егоїзм та невміння протистояти «ситуації спокуси». Для підвищення ефективності запобігання кримінально-протиправним діянням, передбачених ст. 191 КК України, слід удосконалити заходи загальносоціального, спеціально-кримінологічного й індивідуального запобігання.

The article presents the results of the study of the criminological characteristics of misappropriation, waste of property or taking possession of it through abuse of official position, the study of which has an undeniable practical significance in the activities of the National Police units, since knowledge of the mechanisms of these socially dangerous acts makes it possible to detect and stop such a corruption crime in time, to ensure compensation for damages to the state, to prevent the commission of this type of criminal offense, taking into account modern approaches and methods of determining a socially dangerous environment.The state and trends of such criminal offenses, their determinants are characterized, as well as the description of the criminal’s identity is provided, with criminological prevention measures highlighted.On the basis of the analysis, a systematization of the mechanisms of appropriation, waste of property or taking possession of it by abuse of official position was carried out.It was established that the most important determining factors include: negative processes associated with urbanization; social inequality among the population; high concentration of recidivists in cities (spread of criminal influence); dominance in society of attitudes to enrichment by any means. The main determinants contributing to embezzlement, waste of property or taking possession of it through abuse of official position and having an organizational nature include the lack of specific accounting skills and abilities among law enforcement officers who reveal and investigate such acts, which would help to identify and correctly qualify these deed.Persons who embezzle, squander or abuse property have a clearly expressed consumer orientation, selfishness, and inability to resist the «situation of temptation.»To increase the effectiveness of the prevention of criminal and illegal acts, provided for in Art. 191 of the Criminal Code of Ukraine, measures of general social, special criminological and individual prevention should be improved.