Щоденник як джерело "творчої автобіографії" письменника (на матеріалі "Щоденників" О. Кобилянської та "Homo feriens" І. Жиленко)

Abstract

У статті досліджена специфіка одночасної щоденникарської та письменницької практик у життєтворчості О. Кобилянської та І. Жиленко, проаналізовано щоденники як джерело їхньої «творчої автобіографії» – під цим терміном пропонуємо розуміти «наживо» творену письменницями історію власного творчого становлення і здобутків. Для досягнення цієї мети визначено особливості письменницького щоденника та його впливу на життя і творчість автора, простежено екзистенційні і творчі мотиви звернення до особистого щоденника, особливості ставлення автора до своїх щоденникових записів як творчого інструмента на різних етапах формування творчої особистості, окреслено роль щоденника в процесі самоаналізу, творчого самоствердження авторок. Хоча О. Кобилянська та І. Жиленко вели записи в різні історико-культурні періоди та з різною часовою тривалістю, щоденник для них виконав функції себе-запису, хроніки творчої праці, творчого архіву та майстерні письменника, самокритичної і критичної практики. Функція самокритики реалізувалася при перечитуванні щоденника, особистісному та літературному аналізі колишніх записів. У такий спосіб О. Кобилянська та І. Жиленко могли оцінити власне вміння оповідати, аналізувати та передавати характери, навчаючись вибачати собі минуле і проєктувати майбутнє. Оскільки щоденник створюється з позиції теперішніх подій, письменниці дозволяли собі уявити майбутнього читача як читача творів і щоденника, з надією звертатися до нього. Художньо осмислюючи щоденні події, деталізували побут, змальовували пейзажі тощо і в такий спосіб формували своєрідну «творчу лабораторію», де рушіями і метою поставали любов до краси, справедливості та бажання не зраджувати власних принципів. Щоденники фіксують момент народження творчого задуму та його втілення, містять фрагменти власних творів, які формуються поступово, коли з життя надходять нові враження і відгукуються в душі письменниці. Згадки щоденника в мемуарах та автобіографіях, написаних через роки, допомогли самоствердитися, усвідомити власні сильні сторони в художньому освоєнні світу.

The article examines the specifics of simultaneous diary and writing practices in the life work of O. Kobylianska and I. Zhylenko, analyses diaries as a source of their (“creative autobiography” – by this term we propose to understand the “live” history of their own creative formation and achievements created by the writers. To achieve this goal, the article identifies the peculiarities of the writer’s diary and its influence on the author’s life and work, traces the existential and creative motives for turning to a personal diary, the peculiarities of the author’s attitude to her diary entries as a creative tool at different stages of the formation of a creative personality, and outlines the role of the diary in the process of self-analysis and creative self-affirmation of the authors. Although O. Kobylianska and I. Zhylenko kept records in different historical and cultural periods and with different time durations, the diary for them played the functions of a self-record, a chronicle of creative work, a creative archive and a writer’s workshop, self-critical and critical practice. The function of self-criticism was realised when re-reading the diary, personal and literary analysis of previous entries. In this way, O. Kobylianska and I. Zhylenko could evaluate their own ability to narrate, analyse, and convey characters, learning to forgive themselves for the past and project the future. Since the diary is written from the perspective of present events, the writers allowed themselves to imagine a future reader as a reader of their works and diary, and to address him or her with hope. By artistically comprehending daily events, they detailed everyday life, depicted landscapes, etc. and thus formed a kind of “creative laboratory” where the love of beauty, justice, and the desire not to betray their own principles were the motivators and goals. The diaries record the moment of birth of a creative idea and its implementation, contain fragments of her own works, which are formed gradually when new impressions come from life and find a response in the writer’s soul. Mentioning the diary in her memoirs and autobiographies written years later helped her to assert herself and realise her own strengths in the artistic exploration of the world.