Танатопоетика оповідання "Слимак" Івана Франка

Abstract

У статті досліджено тему смерті в малій прозі Івана Франка, зосереджено увагу на теоретико-ме-тодологічних засадах художньої філософії Еросу і Танатосу. Творам І. Франка властива складна взаємодія життя і смерті, які віддзеркалюють екзистенційні проблеми його часу. Зокрема поняття Танатос, або тяга до смерті, є однією з наскрізних тем у творчості І. Франка, яка потребує ретельного розгляду. У цьому дослідженні використано якісний підхід, з опертям на уважне прочитання та аналіз оповідання І. Франка «Слимак», з метою якнайточніше висвітлити особливості поетики Танатосу у творчості Івана Франка. Аналіз ґрунтується на теоретичній базі Еросу і Танатосу, що дозволяє детально зрозуміти складну взаємодію життя і смерті в тексті. Для Франкової поетики Танатосу характерне глибоке усвідомлення неминучості смерті та її всепроникного впливу на життя людини. Його твори пройняті почуттям меланхолії, але вони також містять палку рішучість до розквіту життя, що стоїть перед мортальністю. Досліджуючи Танатос, І. Франко зображує глибину людських почуттів і психіки та спонукає до філософських роздумів про природу існування. У «Слимаку» І. Франко використовує метафору равлика, щоб проілюструвати повільний, невблаганний хід часу і неминучість смерті. Історія ‒ це роздуми про крихкість життя та те, як смерть пронизує кожен аспект нашого існування. Через яскраві описи повільної подорожі Слимака автор пробуджує почуття меланхолійної покори, водночас оспівуючи красу та стійкість життя перед лицем смерті. Дослідження аналізує генезу Еросу і Танатосу та простежує метаморфози цих концепцій протягом усієї історії. Зокрема проаналізовано різні види та способи зображення смерті. У статті виокремлено особливості танатопоетики. Проаналізовано не лише ґенезу Еросу й Танатосу, але їх різновиди в літературі. Досліджено взаємодію бінарної опозиції в тексті, актуалізовано спостереження та думки, які виникали протягом наукової роботи. Робота дозволяє краще зрозуміти складну взаємодію життя і смерті, кохання та відчаю у творчості І. Франка, а також проливає світло на тогочасні екзистенційні питання.

This article explores the theme of death in Ivan Franko’s short prose, focusing on the theoretical and methodological foundations of the artistic philosophy of Eros and Thanatos. Franko’s works are characterized by a complex interplay of life and death, love and despair, which reflect the existential concerns of his era. In particular, the concept of Thanatos, or the death drive, is a recurring theme in Franko’s works, which requires careful examination. The present study employs a qualitative approach, drawing on close reading and analysis of Franko’s short story «Slymak» (Snail) to highlight the peculiarities of poetics of Thanatos in Ivan Franko’s works. The analysis is guided by the theoretical framework of Eros and Thanatos, which enables a nuanced understanding of the complex interplay of life and death in the text. Franko’s poetics of Thanatos is characterized by a deep awareness of the inevitability of death and its pervasive influence on human life. His writings are infused with a sense of melancholy, yet they also contain a fierce determination to celebrate life in the face of mortality. Through his exploration of Thanatos, Franko probes the depth of human emotion and psyche, and offers a profound reflection on the nature of existence. In «Slymak», Franko uses the metaphor of a snail to illustrate the slow, inexorable march of time and the inevitability of death. The story is a meditation on the fragility of life, and the way in which death pervades every aspect of our existence. Through vivid descriptions of the Slymak’s slow journey, Franko evokes a sense of melancholic resignation, yet also celebrates the beauty and resilience of life in the face of death. The study explores the genesis of Eros and Thanatos and traces the metamorphoses of these concepts throughout the story. The interaction of life and death in the text is studied, and all observations and ideas which arose during the research are described. The study provides a nuanced understanding of the complex interplay of life and death, love and despair, in Franko’s works, and it sheds light on the profound existential questions of his era.