Генеза правової регламентації діяльності органів житлово-комунального господарства України у сфері надання послуг населенню

Abstract

У статті зазначено, що житлово-комунальне господарство є однією з важливих соціальних галузей, що пов’язана із забезпеченням гідних умов життя людини, створенням нормальних, здорових, безпечних умов її життєдіяльності. Це система підприємств, установ та організацій, які виконують виробничі й невиробничі функції із забезпечення населення необхідними ресурсами та наданням послуг із належного утримання житла, благоустрою населених пунктів і розвитку відповідної інфраструктури. Історія свідчить, що генеза житлового господарства тісно пов’язана з виникненням та розвитком самого житлово-комунального господарства, детермінантами розвитку якого стали: відокремлення ремісництва від землеробства (унаслідок цього почали з’являтися міста); виникнення приватної власності на житло; індустріалізація (почали будуватися фабрики та заводи, що потребували значних людських ресурсів); війни; державний устрій. На кожному з періодів розвитку суспільства влада намагалася певним чином налагодити правове регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства, однак вдалося це не зразу, відчутні результати почали отримувати лише приблизно із середини 50-х років ХХ ст. Досліджено історико-правову регламентацію діяльності органів житлово-комунального господарства України у сфері надання послуг населенню, в результаті чого виділено чотири періоди (дорадянський, радянський, перехідний, сучасний) його ґенези на території сучасної України та виявлено закономірності криміналізації привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Запровадження кримінальної відповідальності за привласнення та розтрату майна пройшло довгий історичний шлях та нормативно-правову генезу від визнання суспільної небезпечності до конкретних норм права. Ст. 191 КК України є продуктом тривалих та наполегливих досліджень, обумовлених запитами суспільного розвитку та необхідністю захисту від кримінальних загроз відповідних форми та спрямованості.

The article states that housing and communal management is one of the important social sectors, which is connected with ensuring decent living conditions for a person, creating normal, healthy, safe conditions for his life. This is a system of enterprises, institutions and organizations that perform production and non-production functions to provide the population with the necessary resources and provide services for the proper maintenance of housing, the improvement of settlements and the development of the relevant infrastructure.History shows that the genesis of the housing economy is closely related to the emergence and development of the housing and communal economy itself, the determinants of which development were: the separation of handicrafts from agriculture (as a result, cities began to appear); emergence of private housing ownership; industrialization (factories and factories began to be built, which required significant human resources); war; political system. At each of the periods of the development of society, the authorities tried in a certain way to establish legal regulation of relations in the field of housing and communal services, but it was not immediately successful, tangible results began to be obtained only from about the middle of the 50s of the XX century.History shows that the genesis of the housing economy is closely related to the emergence and development of the housing and communal economy itself, the determinants of which development were: the separation of handicrafts from agriculture (as a result, cities began to appear); emergence of private housing ownership; industrialization (factories and factories began to be built, which required significant human resources); war; political system. At each of the periods of the development of society, the authorities tried in a certain way to establish legal regulation of relations in the field of housing and communal services, but it was not immediately successful, tangible results began to be obtained only from about the middle of the 50s of the XX century.The historical and legal regulation of the activities of the housing and communal services of Ukraine in the sphere of providing services to the population was studied, as a result of which four periods (pre-Soviet, Soviet, transitional, modern) of its genesis in the territory of modern Ukraine were distinguished and the patterns of criminalization of appropriation, waste of property or possession of it were revealed by abuse of official position.The introduction of criminal liability for misappropriation and waste of property has gone through a long historical path and legal genesis from the recognition of public danger to specific legal norms. Art. 191 of the Criminal Code of Ukraine is the product of long and persistent research, conditioned by the demands of social development and the need to protect against criminal threats of the appropriate form and focus.