Онімія сучасного українського телемовлення: культуромовний аспект

Abstract

У цій розвідці здійснено дослідження ономастикону сучасного українського телемовлення («Еспре-со», «Прямий», «5-й» / 2022–2023 рр.) крізь призму культуромовних категорій. Враховано, що актуальна проблема значущості пропріативів у медіатексті має комплексний характер, оскільки передбачає лінгвістичну (ономастичну, культуромовну) та журналістикознавчу складові. Мета статті: розглянути основні риси онімії сучасного українського телемовлення в культуромовному вимірі. Завдання: схарактеризувати ономастикон телемовлення у зв’язку з основними комунікативними ознаками культури мовлення; з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні чинники, що детермінують культуромовну специфіку актуалізації власних назв у телемовленні. Результати: емпіричний матеріал проаналізовано за критеріями правильності, точності, логічності, багатства, різноманітності тощо; визначено своєрідність пропріативних засобів реалізації базових комунікативних якостей; встановлено, що мотивація відбору, спосіб актуалізації онімів у медіатексті має об’єктивно-суб’єктивний характер, а труднощі вживання пропріативів, пошук оптимальних варіантів ускладнює не тільки значна кількість і різноманітність власних назв (часто не опрацьованих лексикографічно), а й надзвичайна мобільність цього лексико-граматичного класу слів. Висновки: культуромовний вимір є одним із основних як під час осмислення специфіки пропріативів у медіатексті, так і загалом в процесі вивчення телемовлення (у своїй основі професійної лінгвальної діяльності); проаналізовані приклади ономавжитку в більшості випадків засвідчують не лише його комунікативну оптимальність, в основному належний (подекуди майстерний) рівень вияву стрижневих комунікативних ознак, а й об’єктивну значущість самого ономастикону в контексті базових культуромовних категорій; зовнішній фактор (позамовна дійсність / просторово-часовий континуум) та загалом обставини комунікації є визначальними в актуалізації окремих одиниць та цілих комплексів власних назв (часом традиційно периферійних), які саме за посередництва ЗМІ входять в узус; категорії культури мови виступають як конкретні вимоги до професійного мовлення, критерії його досконалості, зокрема й на рівні пропріативів.

In this investigation, a study of the onomastics of modern Ukrainian TV speech (“Espreso”, “Pryamiy”, “5th” 2022–2023) was carried out through the prism of cultural-linguistic categories. It is taken into account that the current problem of the significance of proprietives in the media text has a complex nature, as it involves a linguistic (onomastic, cultural language) and journalistic component. The purpose of the article: to consider the main features of the onymia of modern Ukrainian television broadcasting in the cultural-linguistic dimension. Tasks: to characterize the onomasticon of television speech in connection with the main communicative features of language culture; to find out the objective and subjective factors that determine the cultural-linguistic specificity of the actualization of proper names in television speech. Results: the empirical material was analyzed according to the criteria of correctness, accuracy, logic, richness, diversity, etc.; the originality of proprietary means of implementing basic communicative qualities is determined; it was established that the motivation of the selection, the method of actualization of onyms in the media text has an objective-subjective character, and the difficulty of using propriatives, finding optimal options complicates not only the significant number and variety of proper names (often not worked out lexicographically), but also the extreme mobility of this lexical-grammatical class of words. Conclusions: the cultural-linguistic dimension is one of the main ones both during the comprehension of the originality of the proprietives in the media text, and in general in the process of studying television speech (basically a professional linguistic activity); the analyzed examples of onomasticon in most cases testify not only to its communicative optimality, mainly the appropriate (in some cases masterful) level of manifestation of core communicative features, but also to the objective significance of the onomasticon itself in the context of basic cultural-linguistic categories; the external factor (extraordinary validity / spatio-temporal continuum) and, in general, the circumstances of communication are decisive in the actualization of individual units and entire complexes of proper names (sometimes traditionally peripheral), which are included in the uzus through the mediation of mass media; categories of language culture act as specific requirements for professional speech, criteria for its perfection, in particular at the level of proprieties.