До питання про рецепцію словацької поезії на українських теренах: антології та збірники перекладів

Abstract

У статті простежується рецепція словацької поезії в Україні з опо- ром на антології та збірники українських перекладів, що стали знаковими в дискурсі українсько-словацьких літературних взаємин. Так, 1964 року побачила світ епохальна антологія словацької поезії за редакцією Григо- рія Кочура, Леоніда Первомайського та Максима Рильського, в якій більш ніж п’ятдесят словацьких поетів ХІХ – ХХ ст. зазвучали українсь- кою завдяки зусиллям і прагненням більш ніж п’ятдесяти перекладачів. У 1982 році вийшла антологія молодої словацької поезії «Веселка Татр», яка презентує доробок двадцяти восьми словацьких авторів (Ян Бузаші, Микулаш Ковач, Любомир Фелдек та ін.) у мистецькій інтерпретації Дмитра Павличка, Романа Лубківського, Миколи Рябчука та ін. У тому ж році було видано збірник «Відкритий дім», який явив світові творчість поетів Східної Словаччини. У 1997 році унікальну «Антологію словаць- кої поезії ХХ століття» подарував українським читачам Дмитро Павлич- ко, презентувавши доробок чотирнадцяти словацьких поетів (від класика Гвєздослава до сучасника Яна Замбора). Помітним явищем в контексті зближення двох літератур стала антологія словацької інтимної лірики «Я тебе дуже любив…» (2003) в перекладі Віталія Конопельця та антологія словацької поезії зламу ХХ – ХХІ ст. «Із кузні часу» (2007) в перекладі Іллі Галайди. З 2001 року в прикордонному Ужгороді реалізовується про-єкт «Між Карпатами і Татрами», в рамках якого українською перекладе- но десятки сучасних словацьких поетів. Добірки словацької поезії спорадично з’являлися і на сторінках інших видань, до прикладу, в збірках «Слов’янське небо» (1972, 2018) і «Слов’янська ліра» (1983) Романа Лубківського, в низці перекладацьких видань Петра Скунця, Сергія Макари, Івана Петровція та ін. Серед авто- рів найчастіше зустрічаються такі визначні постаті словацької літератури, як Ян Коллар, Андрей Сладкович, Ян Ботто, Янко Краль, Само Халупка, Гвєздослав, Іван Краско, Ян Смрек, Мирослав Валек, Мілан Руфус та ін. Серед перекладачів – Максим Рильський, Григорій Кочур, Дмитро Пав- личко, Роман Лубківський, Віталій Конопелець, Дмитро Кремінь, Ілля Галайда та ще ціла плеяда обдарованих митців. Титанічна праця україн- ських перекладачів давно потребує системного вивчення, осмислення та оцінки.