Співробітництво органів державної влади України і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців: правові засади та напрями вдосконалення

Abstract

В даній статті розкрито основні правові засади співробітництва уповноважених державних органів України і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, діяльність якого в умовах повномасштабної збройної агресії проти нашої держави є не просто надзвичайно важливою для людини, а життєво необхідною. Варто зауважити на тому, що до моменту вторгнення агресора на територію нашої держави, діяльність Верховного комісара обмежувалася питаннями осіб, які були і які є біженцями з інших країн. На сьогоднішній день, на превеликий жаль, Управління Верховного комісара реалізує свої повноваження також в іноземних державах відносно біженців – наших громадян. Верховний комісар ООН у справах біженців був заснований у 1950 році як міжнародна інституція, основним завдання якої є допомога та захист біженців. Необхідність у цьому органі пояснюється ще й тим, що з моменту створення його повноваження обмежувалися в часі, потім продовжувалися на п’ять років впродовж десятків років. У грудні 2003 р. ГА ООН було прийнято резолюцію, згідно якої Верховний комісар ООН у справах біженців діє безстроково до вирішення проблеми біженців. Протягом своєї історії дана міжнародна інституція допомогла більш ніж 50 мільйонам людей. Через свої представництва, які має право створювати Верховний комісар ООН у справах біженців на території України, останній надає допомогу та здійснює захист біженців на території України. Згідно Статуту Верховний комісар забезпечує захист біженців, турбота про які входить до компетенції його Управління також шляхом сприяння, за допомогою спеціальних угод із урядами, виконанню будь-яких заходів, які мають на меті полегшення становища біженців і скорочення кількості біженців, котрі потребують захисту; сприяння урядовим і приватним зусиллям, спрямованим на заохочення репатріації добровільної біженців або їх асиміляцію у нових країнах. Однак, слід зауважити на проблемі повернення в Україну примусово депортованих дітей - громадян України та дітей, котрі проживали на території України. З метою вирішення вказаної проблеми Верховна Рада України 24 лютого 2023 року прийняла Постанову No 2947-ІХ, якою схвалила звернення до міжнародних інституцій в тому числі до Верховного комісара ООН у справах біженців з вимогою невідкладно вжити рішучих заходів для захисту дітей — громадян України та дітей, котрі проживали на території України, з метою: припинення геноциду Українського народу в частині здійснення примусової депортації на територію держави-агресора або у межах тимчасово окупованих територій України дітей-громадян України. Варто прийняти закон, яким врегулювати питання репатріації примусово депортованих громадян України, в тому числі дітей, з території агресора. Важливим є також питання діяльності Верховного комісара ООН у справах біженців щодо запобігання виникненню випадків без громадянства.

This article discloses the main legal principles of cooperation between the authorized state bodies of Ukraine and the Office of United Nations High Commissioner for Refugees, whose activities in the conditions of full-scale armed aggression against our country are not just extremely important for a person, but vitally necessary. It is worth noting that until the aggressor invaded the territory of our country, the activities of High Commissioner were limited to the issues of persons who were and are refugees from other countries. Today, unfortunately, the Office of High Commissioner exercises its powers also in foreign countries in relation to refugees - our citizens. The United Nations High Commissioner for Refugees was founded in 1950 as an international institution whose main task is to help and protect refugees. The need for this body is also explained by the fact that from the moment of its creation, its powers were limited in time, then extended for five years for dozens of years.In December 2003, the UN General Assembly adopted a resolution according to which UN High Commissioner for Refugees shall act indefinitely until the refugee problem is resolved. Throughout its history, this international institution has helped more than 50 million people. Through its missions, which UN High Commissioner for Refugees has the right to establish on the territory of Ukraine, the latter provides assistance and provides protection to refugees on the territory of Ukraine.According to the Statute, High Commissioner ensures the protection of refugees, the care of which falls within the competence of his Office also by facilitating, with the help of special agreements with governments, the implementation of any measures aimed at alleviating the situation of refugees and reducing the number of refugees in need of protection; promoting governmental and private efforts aimed at encouraging the voluntary repatriation of refugees or their assimilation in new countries. However, it should be noted on the issue of the return to Ukraine of forcibly deported children - citizens of Ukraine and children who lived on the territory of Ukraine. In order to solve this problem, on February 24, 2023, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted Resolution No. 2947-IX, which approved an appeal to international institutions, including UN High Commissioner for Refugees, with the demand to urgently take decisive measures to protect children — citizens of Ukraine and children, who lived on the territory of Ukraine, with the aim of: stopping the genocide of the Ukrainian people in terms of the forced deportation to the territory of the aggressor state or within the temporarily occupied territories of Ukraine of children who are citizens of Ukraine. It is worth adopting a law to regulate the issue of repatriation of forcibly deported citizens of Ukraine, including children, from the territory of the aggressor.The activity of the UN High Commissioner for Refugees in preventing cases of statelessness is also important.